Вишата

Вишата — син новгородського посадника Остромира, родича Рюриковичів. Воєвода Київського ополчення, яке відправилось під час правління Ярослава Мудрого, з його сином, — новгородським князем Володимиром Ярославовичем, в 1043 році в похід на Візантію.

Коли буря розтрощила багато руських човнів і 6000 воїнів повинні були йти суходолом, ніхто з дружини не захотів вести їх, — пішов тільки Вишата як очільник ополчення. Воно було розбите візантійцями, сам Вишата взятий у полон з багатьма воями і тільки через три роки, після укладання миру з Візантійською імперією, був звільнений, можливо, осліпленим.

В 1064 році сприяв волинському князю Ростиславу Володимировичу в захопленні Тмутаракані.

Не менш відомі його сини:

• Ян Вишатич — Київський тисяцький.
• Путята Вишатич — Київський тисяцький.

Див. також

• Вишатичі

Посилання

• А. Г. Плахонін. Вишата [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 516. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• ТМУТОРОКАНСЬКИЙ КАМІНЬ [Архівовано 3 червня 2011 у Wayback Machine.]