Видричка

село в Закарпатській області, Україна

Ви́дричка — село в Богданській сільській громаді Рахівського району Закарпатської області України. Населення — близько 2 400 осіб.

село Видричка
Панорама села і довколишніх гір
Панорама села і довколишніх гір
Панорама села і довколишніх гір
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Рахівський район
Громада Богданська сільська громада
Основні дані
Засноване 1993
Населення 2322
Площа 11,50 км²
Густота населення 202 осіб/км²
Поштовий індекс 90646
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°03′19″ пн. ш. 24°20′09″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
797 м
Водойми Біла Тиса, Павлик
Місцева влада
Адреса ради 90646, с. Видричка, вул. Набережна, 29
Карта
Видричка. Карта розташування: Україна
Видричка
Видричка
Видричка. Карта розташування: Закарпатська область
Видричка
Видричка
Мапа
Мапа

CMNS: Видричка у Вікісховищі

Назва ред.

За місцевими переказами назву «Видричка» село отримало від «річкової видри», яка залюбила дану місцевість[джерело?].

Географія ред.

Розташоване село на обох берегах річки Біла Тиса, в 9-ти кілометрах від Рахова. До 1993 року село Видричка належало до села Богдан. У 1993 році стало окремою адміністративно-територіальною одиницею. Тож, Видричку можна віднести до нової генерації сіл Рахівського району, які зовсім недавно отримали статус села в зв'язку зі збільшенням чисельності населення. У селі побудована школа І-ІІІ ст., дві Церкви (православна та греко-католицька), сільська рада, Богданське лісництво, а також є декілька магазинів.

Заказники ред.

Неподалік від села розташовані ботанічні заказники: Млаки, Церлянка, Лілія.

Млаки ред.

Площа 58 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 07.03.1990 року № 55. Перебуває у віданні Видричанської сільської ради. Статус надано з метою збереження місць зростання арніки гірської — цінної лікарської рослини. Крім того, тут зростають рідкісні рослини, як-от зозульки Фукса, билинець, біловусник. Територія заказника розташована на стрімкому схилі гори Млаки.

Церлянка ред.

Площа 5 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 07.03.1990 року № 55. Перебуває у віданні Видричанської сільської ради. Статус надано з метою збереження місць зростання арніки гірської — цінної лікарської рослини. Крім того, тут зростають рідкісні рослини, як-от зозульки Фукса, билинець, біловусник.

Лілія ред.

Площа 1 га. Статус надано згідно з рішенням 12 сесії 21 скликання обласної ради від 31.05.1993 року. Перебуває у віданні Богданської сільської ради. Статус надано з метою збереження місць зростання рідкісної рослини — лілії цибулинконосної (Lilium bulbiferum).

Присілки ред.

Павлик

Обєднане з селом Видричка рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Назва селища (присілка) в різних історичних джерелах за роками: 1796-9 — Paulik (MTH. 102), 1864 — Paulik (Pesty), 1907 — Pálvölgye (Hnt.), 1913 — Pálvölgye (Hnt.), 1918 — Pálvölgye (Hnt.), 1944 — Pálvölgye, Павликъ (Hnt.), 1967 — Павлик (ZO).

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1851 особа, з яких 868 чоловіків та 983 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2297 осіб.[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,61 %
угорська 0,22 %
російська 0,17 %

Релігійні споруди ред.

Церква св. духа (1992 рік) ред.

На місці церкви колись стояла каплиця, яка мала приблизні розміри 5х6 м.

Дерев'яну церкву Преображення Господнього базилічної форми з вежею над входом спорудили в 1935 р., шляхом перебудови каплиці на ділянці, яка була подарована Василем Морочилом.

У 1950—1952 роках Василь Мартиш зробив реконструкцію церкви.

У радянський період 1 березня 1962 р. церкву зняли з реєстрації і незабаром розібрали за ініціативою тодішнього голови сільради та директора школи, а на її місці згодом збудували дитячий садок.

Нову цегляну церкву споруджено в період між 1990 та 1992 р. за проєктом архітектора Івана Копача. Землю виділили біля школи, на ділянці колгоспної землі. Четвертину необхідних коштів надала держава. Вів будівництво вже згаданий місцевий майстер і голова церковного комітету Василь Мартиш та його помічники Михайло Костан, Григорій Шорбан, Микола Майор з Видрички та Юрій Кокіш із села Розтоки. В. Д. Зейкан намалював два ряди ікон до іконостаса.

Дзвіниця. XIX ст. ред.

Шестигранна дерев'яна дзвіниця була найдавнішою культовою спорудою села. Над низьким нижнім зрубом, захищеним шестигранним опасанням, здіймався каркасний ярус, вкритий шестибічним шатром.

Культура ред.

У селі відбувається фольклорний фестиваль «Видричанська вишиванка».

Цікаві факти ред.

Мешканцем села Видричка, Ретязником Юрієм Петровичем, на початку осені у лісі  в урочищі Німичний (4-км. вище с. Богдан) було знайдено меч епохи середньовіччя. Він відносно добре зберігся, пролежавши сотні років у землі. Кому він належав – випадковому заблукавшому воїну, розбійнику, першим поселенцям даної місцини? Яка б відповідь не була дана, але в будь-якому випадку  знайдена річ може внести корективи в історію заселення цього краю, його часових рамок. Археологічна знахідка цінна не сама по собі, а тим де вона знайдена. Така річ у масиві Чорногори (Чорногірського хребта) це вже відкриття.

Фотографії ред.

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання ред.