Видавничий договір
Видавни́чий до́гові́р — договір між автором і видавництвом, за яким автор передає видавництву право друкувати свій твір, а видавництво повинно видати його і виплатити авторові гонорар.
У договорі має бути чітко зазначено специфіку твору, його обсяг, тираж, термін публікації чи перевидання, розмір авторської винагороди (гонорару) та порядок її сплати, вказано наслідки невиконання зобов’язань сторонами цього договору.
У Радянському Союзі видавничий договір укладався відповідно до типових видавничих договорів на твори літератури, в тому числі наукової, музики та образотворчого мистецтва, які були затверджені Держкомвидавом СРСР в 1975 році. Типові видавничі договори визначали права та обов'язки сторін (автора і видавця), терміни подання та розгляду твору, правила про виплату автору грошової винагороди, припинення видавничого договору та інші відносини.
Видавничий договір є найрозповсюдженішим видом авторських договорів[1].
Примітки ред.
- ↑ Держава і право: щорічник наукових праць молодих вчених (укр.). Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. 2005.
Посилання ред.
- Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 176.
- ВИДАВНИЧИЙ ДОГОВІР [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
