Вигра́їв — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді. Розташоване за 14 км від центру громади — міста Корсунь-Шевченківський, за 19 км від залізничної станції Корсунь та за 5 км від автошляху Н01. Населення — 664 чоловік (1044 у 1972 році).

село Виграїв
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Корсунь-Шевченківська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване ХІІ ст.[1]
Населення 664
Поштовий індекс 19416
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°27′20″ пн. ш. 31°08′25″ сх. д. / 49.45556° пн. ш. 31.14028° сх. д. / 49.45556; 31.14028Координати: 49°27′20″ пн. ш. 31°08′25″ сх. д. / 49.45556° пн. ш. 31.14028° сх. д. / 49.45556; 31.14028
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Водойми р.Рось
Відстань до
обласного центру
66 (фізична) км
Відстань до
районного центру
14 км
Місцева влада
Адреса ради м. Корсунь-Шевченківський
Карта
Виграїв. Карта розташування: Україна
Виграїв
Виграїв
Виграїв. Карта розташування: Черкаська область
Виграїв
Виграїв
Мапа
Мапа

Неподалік Виграєва виявлено поселення трипільської культури, та одне — періоду Київської Русі.

Історія ред.

 
Стела про перемогу Б.Хмельницького 1648 р.

Село було засноване в ХІІ столітті, а свою сучасну назву отримало на честь перемоги козаків Богдана Хмельницького над військами Речі Посполитою в травні 1648 року. Битва, яка з історії відома як Корсунська закінчилася розгромом польського війська і взяттям в полон двох польських гетьманів. На честь цієї події в селі встановлено обеліск. До цієї битви село звалося Горохова Діброва і було засноване ще задовго до часів визвольної війни з поляками. В селі збереглися рови, які козаки на чолі з Максимом Кривоносом копали, готуючи засідку на шляхетське військо.

327 виграївців брали участь у Другій світовій війні, з них 217 нагороджені орденами і медалями СРСР. В пам'ять про 78 загиблих у боях встановлено монумент Слави.

Станом на 1972 рік в селі працювала восьмирічна школа, де навчалося 172 учні, клуб на 350 місць, бібліотека з книжковим фондом 8,7 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла, філія зв'язку. В селі працював колгосп ім. Богдана Хмельницького, що мав в користуванні 2,1 тисяч га землі, у тому числі 1,3 тисячі га орної. Виробничим напрямком господарства було рільництво і тваринництво.

Виграїв — дуже цікавий природний об'єкт (ставки, ліс, річка Рось) і підходить для відпочинку в літній період (рибалка, піші походи, прогулянки на велосипедах і човнах).

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Виграїв (приписне с.* Нехворощ) Київського воєв., з 1797 р. Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vyhr_001.xml [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 98,05%
російська 1,14%
румунська 0,81%

Охорона природи ред.

Поряд з селом розміщений заказник «Виграївський» (площа 3521,8756 га, створений рішенням Черкаської обласної ради від 22.05.1990 р. № 95) і заповідні урочища «Різаний Яр» (площа 233 га, створене рішенням Виконкому Черкаської обласної ради від 19.03.1976 року № 117) та «Горіхова діброва» (площа 3,8 га, статус отриманий у 2000 році).

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.

Література ред.