Верховний Імператор Японії
Верховний Імператор Японії (яп. 太上天皇, だいじょうてんのう / だじょうてんのう, дайдзьо-тенно / дайсьо-тенно) — титул Імператора Японії, що зрікся трону й вийшов у відставку[2]. Скорочена назва: Верховний Імператор (яп. 上皇, じょうこう, дзьоко). Часто перекладається європейськими мовами як екс-Імператор Японії.
| Верховний Імператор Японії | |
|---|---|
| Тип | Ranking (East Asian imperial houses)d |
| Попередник | імператор Японії |
 |
| Емблема Верховного Імператора Японії — 16-пелюсткова хризантема на червоно-блідому тлі[1]. |
Титул ред.
Титул Верховного Імператора має китайське походження. Китайський Син Неба, який йшов у відставку зі свого посту, називався тайшан-хуан — «Верховний господар»[3] або тайшан-хуанді — «Верховний імператор»[2][4]
У Японії титул Верховного Імператора був використаний у 7 столітті, за правління Імператора-жінки Суйко. Від того часу його отримували 62 особи.
У середньовічних японських джерелах Верховний Імператор Японії часто називається Імператором-затворником (院, いん, ін). Ця назва походить від японської назви садиби або павільйону (院, いん, ін), в якому мешкав відставний монарх зі своєю прислугою, відсторонившись від великої політики. Верховних Імператорів продовжували називати «затворниками» навіть після 1086 року, коли екс-Імператор Сіракава порушив традицію і став активно втручатися у державні справи з метою послабити придворну аристократію і посилити контроль Імператорського дому над країною. Стан, втручання Верховних Імператорів Японії у політику тривав до 1840 року і отримав у японській історіографії назву «правління Імператорів-самітників» — інсей. Зазвичай, відставні монархи приймали постриг буддистського монаха і називалися Імператорами-ченцями (法皇, ほうおう, хоо).
Останнім Верховним Імператором був призначений Імператор Кокаку, який передав свій пост Імператора у 1817 своєму наступнику. У середині 19 столітті титул Верховного Імператора був скасований.
Синоніми титулу ред.
| Кандзі | Транскрипція | Переклад |
|---|---|---|
| 下居帝 | おりいのみかど | Відставний Імператор |
| 院 | いん | Імператор-затворник |
| 法皇 | ほうおう | Імператор-чернець |
| 仙洞 | せんとう | Імператор-печерник |
Список ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑
Червоно-блідий колір був кольором верхнього одягу, який мав право носити лише Верховний Імператор Японії. Використання цього кольору підданими було суворо заборонене.Червоно-блідий колір RGB #e06351 - ↑ а б Верховний Імператор Японії // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ кит.: 太上皇; піньїнь: tàishàng-huáng, тайшан-хуан.
- ↑ кит.: 太上皇帝; піньїнь: tàishàng-huángdì, тайшан-хуанді.
- ↑ Зрікся поста Великого сина Імператора.
- ↑ Отримав титул Молодшого Верховного Імператора Японії (яп. 准太上天皇, じゅだいじょうてんのう, дзю-тайдзьо тенно).
- ↑ а б в г д Помер в цей же день.
- ↑ Припинив виконання обов'язків у зв'язку із арештом.
- ↑ Знятий з посади
- ↑ а б Отримав титул Верховного Імператора посмертно (яп. 贈太上天皇, ぞうだじょうてんのう, дзо-дайдзьо тенно).
Джерела та література ред.
Верховний Імператор Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.