Велика жупа Лашва-Плива

Велика жупа Лашва-Плива (хорв. Velika župa Lašva-Pliva) — адміністративно-територіальна одиниця Незалежної Держави Хорватії (НДХ), що існувала з 5 липня 1944[1] до 1945 року на території сучасної Боснії та Герцеговини.

Велика жупа Лашва-Плива

хорв. Velika župa Lašva-Pliva

Адм. центр Травник
Зениця
Найбільше місто Зениця
Країна Хорватія
Частина області Герцеговина
Частина області Боснія
Межує з: великою жупою Цетина,
великою жупою Хум,
великою жупою Крбава-Псат,
великою жупою Врхбосна,
великою жупою Усора-Солі,
великою жупою Сана-Лука
Котари 8
Офіційна мова хорватська, німецька
Населення
 - повне
Площа
 - повна
Роки існування 1944 – 1945[1]
Дата ліквідації 1945
Нині є частиною: Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Адміністративний поділ НДХ
Адміністративний поділ НДХ

Адміністративний поділ НДХ

Адміністративний устрій ред.

Адміністративним центром спочатку був Травник. Велика жупа складалася з районів, які називалися «котари» або «котарські області» (хорв. kotarske oblasti) і збігалися в назві з їхніми адміністративними центрами. Райони були такі[1][2]:

Крім того, в окрему адміністративну одиницю було виділено місто Травник.

Цивільною адміністрацією у великій жупі керував великий жупан, якого призначав поглавник Анте Павелич.

Історія ред.

5 липня 1944 з причин поліпшення організації та оптимізації управлінської роботи було проведено реорганізацію великих жуп, в ході якої, зокрема, розформовано велику жупу Плива і Рама і велику жупу Лашва-Глаж. Шляхом об'єднання території останньої з частиною території великої жупи Плива і Рама утворено нову велику жупу Лашва-Рама. 7 вересня 1944 р. ця велика жупа змінила назву на «Лашва-Плива». Через воєнні дії та присутність ворожих сил 5 грудня 1944 адміністративний центр було перенесено з Травника в Зеницю[2].

Примітки ред.

  1. а б в ARHiNET - Sidraga-Ravni Kotari [Архівовано 25 квітня 2018 у Wayback Machine.], процитовано 24 квітня 2018.
  2. а б Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 213