Вікіпедія

Вейкко Лаві

фінський співак, автор пісень і письменник

Тойво Вейкко Лаві (фін. Toivo Veikko Lavi; нар. 23 квітня 1912 Котка, Фінляндія — пом. 22 травня 1996, Гаміна, Фінляндія) — фінський музикант, поет і письменник.

Вейкко Лаві
Ім'я при народженні фін. Toivo Veikko Lavi[1]
Народився 23 квітня 1912(1912-04-23)[2][1]
Котка, Kjumenskij Countyd, Виборзька губернія[d], Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[2][1]
Помер 22 травня 1996(1996-05-22)[2][1] (84 роки)
Котка, Кюменлааксо, Південна Фінляндія, Фінляндія[2][1]
Країна  Фінляндія
Місце проживання Hovinsaarid
Гаміна
Діяльність поет, співак, автор пісень, актор
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лаві.

Біографія ред.

Народився 23 квітня 1912 рокуу фінському місті Котка. Велика частина його пісень присвячена життю цього портового міста. В юності Вейкко багато займався спортом, особливо штовханням ядра. Також Лаві захоплювався хоровим співом, театром та журналістикою. З 1938 року і до початку Радянсько-фінської (Зимової) війни Вейкко Лаві працював у лісопереробній промисловості, на підприємствах Виборзької губернії.

З 1950-х років Лаві почав писати і виконувати власні пісні. Шлягери «Tavallinen rellu», «Kotkan Kerttu» та «Gabriel» швидко набрали популярність у Фінляндії. У пісні «Mies Mekkonen» є пародія на тодішнього прем'єр-міністра Фінляндії Урго Кекконена. Тоді ж була написана пісня «Laulajan testamentti». У загальній складності за 1951— 56 рр. Вейкко Лаві написав близько п'ятдесяти пісень.

У 1960-ті роки наступила перерва в його творчості, проте у 1968 році співак повернувся на сцену. Тоді ж його сім'я переїхала до Гаміни. Лаві виступав майже до самої смерті; його останні записи відносяться до 1994 року. У тому ж році він зіграв самого себе у фільмі Акі Каурісмякі «Бережи свою хустинку, Тетяна».

Найбільш відомі з пісень Вейкко Лаві — «Väärä vitonen», «Silakka-apajalla», «Tukilisä-jenkka», «Sukuvika — suksi ei luista», «Laulajan testamentti», «Elämäni kronikka» і «Ota löysin rantein». Окрім власних пісень, Лаві виконував також фінські народні пісні і танці. Також він написав пісню «Evakon laulu», яку виконувала співачка Аннелі Саарісто, баладу «Ruusuja lurjukselta», яка стала відомою у виконанні Тапіо Раутаваара. Спільно з Юха Вайніо була написана пісня «Siitä on jo aikaa». У 1980-ті Лаві пише ряд книг, які ілюструють його нелегке дитинство.

Дитинство Вейкко Лаві припадало на період Громадянської війни у Фінляндії, що не могло не відбитися на його творчості. Живучи у важкий час, він завжди залишався оптимістом; у своїх піснях і книгах йому вдалося поєднати глибоку гуманність з позитивним ставленням до життя, або, як він сам говорив, «гумор з почуттям».

У 1980-ті роки фінський артист Юйсе Лескінен представив в міському театрі Коткі п'єсу «Надія Вітчизни», що розповідає про життя Вейкко Лаві. Пізніше Мартті Каденіус склав, використовуючи пісні Лаві, драматичну п'єсу «Хроніка мого життя».

У 2008 році естрадний співак Юкка Пойка записав альбом «Laulajan testamentti», в який увійшли пісні Лаві в його виконанні[5].

Дискографія ред.

Альбоми ред.

  • Veikko Lavi 1 (1969)
  • Veikko Lavi 2 (1971)
  • Uusia lauluja (1974)
  • Jokainen ihminen on laulun arvoinen (1976)
  • Huumoria tunteella (1978)
  • Lauluja elämästä (1979)
  • Ruusuja ja risuja (1980)
  • Ihminen — homo sapiens (1982)
  • Monta ovea olen avannut (1983)
  • Elämäni kronikka (1988)
  • Tunnen kuuluvani tähän maahan (1992)
  • Päivä kerrallaan (1994)

Збірки ред.

  • Veikko Lavi (1970)
  • Unohtumattomat (1979)
  • Lauluntekijä (1982)
  • 28 tunnetuinta (1988)
  • Veikko Lavi (1988)
  • Laulajan testamentti (1991)
  • Unohtumattomat (1993)
  • Jokainen ihminen on laulun arvoinen (1996)
  • Parhaat (1998)
  • Veikko Lavi muistoissamme / Valitut palat (1999)
  • 20 suosikkia — Kotkan Kerttu (2002)
  • Hitit (2004)
  • Nostalgia (2006)
  • Veikko Lavi 1950—1952 Vol 1. (2008)
  • Varis ja valtion varatyömies (2009)

Бібліографія ред.

  • Герой-ледар (1985)
  • Голодна в'язниця (1986)
  • Війна — забава для людини (1989)
  • Сьоме літо (1990)
  • Світло і тіні гавані (1991)

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Veikko Lavi // Helsingin Sanomat / за ред. K. Niemi — Helsinki: Sanoma Media Finland, 1996. — ISSN 0355-2047; 1239-257X; 1798-1557
  2. ↑ а б в г Elonet — Національний аудіовізуальний інститут, 2006.
  3. ↑ BiographySampo
  4. ↑ Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  5. ↑ Jukka Poika: Laulajan testamentti (****) — Kaista — Plaza[недоступне посилання з березня 2019]

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про особу Фінляндії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вейкко_Лаві&oldid=36028315