Вашингтон переправляється через Делавер

картина Емануеля Лойце

«Вашингтон переправляється через Делавер» або «Вашингтон перетинає Делавер» (англ. Washington Crossing the Delaware) — гігантська за розміром картина, написана німецьким і американським художником Емануелем Лойце в 1851 році. Належить музею Метрополітен в Нью-Йорку. Розмір картини — 149 × 255 дюймів (378,5 × 647,7 см)[1][2].

Емануель Лойце. Вашингтон переправляється через Делавер
Washington Crossing the Delaware

Автор Емануель Лойце
Час створення 1851
Розміри 378,5 см × 647,7 см
Матеріал полотно, олія
Місцезнаходження Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк)

Опис ред.

Картина присвячена відомій історичній події часів Війни за незалежність США — форсуванню річки Делавер в різдвяну ніч з 25 на 26 грудня 1776 року, яке було здійснене Джорджем Вашингтоном і його загоном, який налічував близько 2400—2500 осіб. Після цього загін повертає до Трентону і атакує позиції гессенських солдатів, заставши їх зненацька і здобувши впевнену перемогу[2][3][4] .

Картина написана в стилі романтизму. На передньому плані на тлі неприродно яскравого неба (хоча переправа відбувалася в нічний час) зображений генерал Джордж Вашингтон, майбутній перший президент США. Серед групи людей, що знаходяться в його човні — прапороносець полковник Джеймс Монро (майбутній п'ятий президент США), схилившись над бортом генерал Натаніель Грін, а також темношкірий Прінс Віппл — один з веслярів в передній частині човна.

Історія ред.

 
Перша версія картини

Перша версія цієї картини була почата Емануелем Лойце в 1849 році. 1850 року вона була пошкоджена пожежею в його майстерні, але потім відновлена. Після цього вона була придбана Бременським художнім музеєм (Kunsthalle Bremen), але в 1942 році була знищена в результаті бомбардування і подальшої пожежі.

Роботу над другою версією картини Лойце почав в 1850 році, і вона була закінчена в 1851 році. У липні 1851 року виставлялася в майстерні художника в Дюссельдорфі, а потім вона була відправлена в США. У жовтні 1851 року картину представлено на виставці в Нью-Йорку, після якої її купив Маршалл Робертс (Marshall O. Roberts) за величезну на ті часи суму в 10 000 доларів.

Маршалл Робертс помер в 1880 році, але картина залишалася в зібраній ним колекції до 1897 року, тоді її купив Джон Стюарт Кеннеді (John Stewart Kennedy), який подарував її музею Метрополітен.

У 1976 році в зв'язку з 200-річчям США (а також до філателістичної виставки «Інтерфіл-76») Поштова служба США випустила поштовий блок із зображенням цієї картини[5].

У квітні 2022 року Крістіз оголосив, що зменшена версія картини буде продана на аукціоні в травні за оцінкою від 15 до 20 мільйонів доларів.[6]

Невідповідності ред.

 
Картина в музеї Метрополітен

Дослідники відзначають ряд історичних та фактичних неточностей на картині. Як вже було зазначено, переправа відбувалася вночі, а небо світле, як вдень. Крім того, відповідно до спогадів учасників цих подій, в ту ніч йшов дощ з мокрим снігом. Далі, структура льоду не відповідає тій, що зазвичай буває на річці Делавер (там крижини більші і плоскі) — що не дивно, оскільки Лойце писав цю картину в Німеччині, ґрунтуючись на своїх враженнях від Рейну. Стояти в човні подібно до того, як зображений Джордж Вашингтон, було б вкрай небезпечно. Більш того, човни, використовувані для таких переправ, були іншого типу.

Є також деякі невідповідності, пов'язані з людьми, присутніми в човні. Майбутній президент Джеймс Монро (прапороносець) дійсно брав участь в переправі, але він був в той час молодим лейтенантом, і ймовірність того, що він опинився в одному човні з Вашингтоном, досить мала. Далі, з приводу темношкірого весляра Прінса Уіппла — немає жодних свідчень про те, що він брав участь у тій переправі. Сам Вашингтон, якому в той момент було близько 44 років, виглядає старше свого віку.

Також дискутується питання про прапор. Прапор, зображений на картині — це так званий прапор «Бетсі Росс» (Betsy Ross flag) з 13 зірками, розташованими по колу. Хоча вважається, що цей прапор був вперше запропонований влітку 1776 року, він до 1777 року широко не використовувалася.

Випадки «цензури» ред.

У США картина Лойце стала хрестоматійною — її зображення відтворюються в шкільних підручниках. Відомі випадки, коли шкільні адміністратори вимагали «піддати цензурі» зображення цієї картини, оскільки їм здавалося, що деталь ланцюжка годинника, прикріплена до штанів Вашингтона і складається з двох декоративних округлих прикрас червоного кольору, могла викликати у деяких учнів асоціації з геніталіями. У деяких випадках організовувалося зафарбування цієї деталі вручну в випущених тисячними тиражами навчальних посібниках[7][8].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Washington Crossing the Delaware, Emanuel Leutze. The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу (HTML) за 30 вересня 2020. Процитовано 08.08.2013.
  2. а б Washington Crossing the Delaware, 1851, Emanuel Gottlieb Leutze (German, active United States, 1816—1868). Heilbrunn Timeline of Art History, The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу (HTML) за 23 вересня 2020. Процитовано 08.08.2013.
  3. Washington Crossing. Washington Crossing Historic Park — www.ushistory.org. Архів оригіналу (HTML) за 30 березня 2010. Процитовано 08.08.2013.
  4. Washington Crosses the Delaware — Painting and Story. www.awesomestories.com. Архів оригіналу (HTML) за 25 вересня 2013. Процитовано 08.08.2013.
  5. Washington Crossing the Delaware, Emanuel Leutze. usstampgallery.com. Архів оригіналу (HTML) за 6 вересня 2015. Процитовано 09.08.2013.
  6. Washington Crossing the Delaware’ Is Up for Sale. (Not That One.): It’s a smaller version of the giant painting at the Met in New York, and it hung in the White House for years. Christie’s thinks it could sell for at least $15 million next month. 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  7. Education: Washington painting censored for school book. BBC News — news.bbc.co.uk. 8 октября 1999. Архів оригіналу (HTML) за 3 червня 2018. Процитовано 08.08.2013.
  8. Michael King (22 ноября 2002). The Battle of Washington's Bulge. Austin Chronicle — www.austinchronicle.com. Архів оригіналу (HTML) за 24 жовтня 2020. Процитовано 08.08.2013.

Посилання ред.