Вацлав Кшептовський
Вацлав Ян Кшептовський (пол. Wacław Jan Krzeptowski, 24 червня 1897 року, Косьцелісько, Малопольське воєводство, Польща — 20 січня 1945 року, Закопане, Польща) — польський громадський діяч, передвоєнний голова осередку Народної партії в місті Нови-Тарг і віце-голова Союзу гуралів, колаборант та керівник організації «Гуральський комітет» під час Другої світової війни.
| Вацлав Кшептовський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 червня 1897 Косьцелісько, Татранський повіт, Республіка Польща |
| Помер |
20 січня 1945 (47 років) Закопане, Республіка Польща ·повішення |
| Поховання | Косьцелісько |
| Країна |
.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | політик |
| Членство | Q9392316? |
| Партія | Стронніцтво Людове |
Біографія ред.
Народився 24 червня 1897 року в гуральському селі Косьцелісько. До Другої світової війни брав участь у політичній діяльності. Був головою відділення Народної партії в Закопане. Брав участь у діяльності Союзу гуралів.
Після окупації Польщі 7 листопада 1939 року у складі делегації польських гуралів брав участь в урочистостях з нагоди призначення Ганса Франка генерал-губернатором, які відбулися в краківському Вавелі[1]. 12 листопада 1939 року зустрічав Ганса Франка під час його візиту Закопане[2]. Отримавши від генерал-губернатора відповідні повноваження, став займатися адміністративною діяльністю серед гуралів, які були оголошені німецькою владою окремим від поляків народом Гораленфольком. 29 листопада 1939 року Вацлав Кшептовський організував у Закопане збори довоєнного Союзу гуралів, під час якого ця організація була перетворена в німецьку «Goralenverein». Організував колабораціоністський «Гуральський комітет» (Goralisches Komitee), який був затверджений губернатором Дистрикту Краків Ріхардом Вендлером. Був головою цього комітету. Під керівництвом Гуральського комітету був проведений перепис гуралів у Підгаллі, в результаті якої бажаючи гуралі могли отримати спеціальну кенкарту з літерою «G», що давала їм особливі правові привілеї.
Брав участь в організації Гуральського добровольчого легіону СС[3]. Після того як більшість добровольців здезертирували з тренувального табору СС Травники, переховувався в польських Татрах, потім перебрався в Словаччину, де брав участь у словацькому національному повстанні. Після придушення повстання повернувся восени 1944 року в околиці Закопане. Переховувався в одному з куренів на Галявині на Столах, потім спустився в долину і ховався у селі Кшептовки у своїх родичів. Там був схоплений партизанським загоном Курнява групи Хелм з Армії Крайової, який був спеціально посланий для його затримання, щоб виконати смертний вирок, винесений судом Польської підпільної держави. Був повішений 20 січня 1945 року за державну зраду[4].
Після його смерті біля його тіла була знайдена записка, в якій він каявся у своїй колабораціоністській діяльності. Був похований на парафіяльному кладовищі села Косьцелісько[5]. На Новому цвинтарі у Закопане знаходиться сімейна ділянка сім'ї Кшептовських (квартал V-16-6), на якому знаходиться символічна могила Вацлава Кшептовського[6].
Примітки ред.
- ↑ Sławek Zagórski: Goralenvolk. Nazistowski «naród» w Polsce. Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 30 грудня 2018.
- ↑ Góral ze swastyką w klapie. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 30 грудня 2018.
- ↑ «Góralski Legion Waffen SS». Polacy po stronie Niemców. Wiedza i Zycie, Inne Oblicza Histori. Numer 07 — 02/2005. December 13, 2005
- ↑ Jarosław Gdański, Na progu kolaboracji, Pomocnik Historyczny, 25.08.2007, s. 7.
- ↑ Józef Krzeptowski-Jasinek. Gdzie pochowano Wacława Krzeptowskiego. «Na Placówce». 1 (41), s. 14-15, 2010.
- ↑ Maciej Pinkwart, Janusz Zdebski: Nowy cmentarz w Zakopanem — Przewodnik biograficzny. Warszawa-Kraków: Wydawnictwo PTTK «Kraj», 1988.
Література ред.
- J. Kasperek, «Podhale w latach wojny i okupacji niemieckiej 1939—1945»; Warszawa 1990
- J. Berghauzen, Krzeptowski Wacław Jan (1897—1945), Polski Słownik Biograficzny"; t. 15
- A. Filar, «U podnóża Tatr 1939—1945. Podhale i Sądecczyzna w walce z okupantem», Warszawa 1985
- W. Szatkowski, «Goralenvolk. Historia zdrady», Kraków 2012
Посилання ред.
- Goralenvolk: podhalańscy wasale III Rzeszy [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- Chciał dobrze, a został zaprzańcem [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)