Васюник Іван Васильович

український політик

Іван Васи́льович Васю́ник (нар. 7 липня 1959, Великий Любінь, Городоцький район, Львівська область) — український політик, голова Наглядової Ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору.

Іван Васильович Васюник
Іван Васильович Васюник
Іван Васильович Васюник
Іван Васюник у 2007
Віце-прем'єр-міністр України
18 грудня 2007 — 11 березня 2010
Президент Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко
Попередник Дмитро Табачник
Наступник Володимир Семиноженко
Народився 7 липня 1959(1959-07-07) (64 роки)
Великий Любінь
Відомий як політик, економіст
Місце роботи ЛНУ ім. І. Франка
Громадянство Україна Україна
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Політична партія НУНС
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
4-го скликання
Наша Україна 14 травня 2002 19 травня 2005[1]

Біографія ред.

У 1981 р. закінчив економічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка, фах — «Організація механізованої обробки економічної інформації», інженер-економіст.

У 19811985 — секретар комітету комсомолу Львівського університету. Кандидат економічних наук (1989), доцент (1991).

Лютий 2000 — травень 2000 — радник прем'єр-міністра Віктора Ющенка[3], заступник керівника Служби Прем'єр-міністра[4][5].

У квітні 2002 обирається народним депутатом України від блоку «Наша Україна», номер 43 у списку. Член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах призначений першим заступником в Секретаріат Президента України, присвоєний 1 ранг державного службовця з червня 2005 року[6]. Виконуючи обов'язки керівника Секретаріату Президента України очолював наглядову раду Національного президентського оркестру[7].

На парламентських виборах 2007 року був заступником керівника виборчого штабу блоку «Наша Україна — Народна Самооборона».

У 2006 році в «Топ-100» найвпливовіших українців журналу «Корреспондент» Іван Васюник посів 44-у позицію.

У 2007 році у рейтингу «Топ-100» найвпливовіших українців журналу «Корреспондент» Іван Васильович посів 63-е місце.

З 18 грудня 2007 до 11 березня 2010 був віце-прем'єром у другому уряді Юлії Тимошенко.

14 травня 2021 року зустрівся з предстоятелем ПЦУ митрополитом Епіфанієм і обговорив з ним будівництво меморіалу жертв Голодомору.[8]

Член Координаційної ради з підготовки фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року; голова Наглядової ради НСК «Олімпійський».

Вільно володіє українською, російською, англійською мовами.

Брат Васюник Ігор Васильович та Васюник Євгеній Васильович.

Одружений. Дружина Леся Васюник — засновник ТОВ «Центрреконструкція». Васюники виховують двох дітей.

Державні нагороди ред.

  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України[9]
  • Орден «За заслуги» III ст. (26 червня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Конституції України[10]

Примітки ред.

  1. Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2005 року № 2573-IV «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Васюника І.В.»
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 1995 року № 180 «Про призначення Васюника І.В. керівником Групи радників Першого віце-прем'єр-міністра України з питань економічної реформи».
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 421 «Про призначення Васюника І.В. радником Прем'єр-міністра України».
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 року № 780 «Про призначення Васюника І.В. заступником керівника Служби Прем'єр-міністра України».
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2001 року № 602 «Про звільнення Васюника І.В. з посади заступника керівника Служби Прем'єр-міністра України».
  6. Указ Президента України від 1 червня 2005 року № 899/2005 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  7. Положення про Президентський оркестр, п.10 щодо наглядової ради оркестру, яку очолює керівник Адміністрації (Секретаріату) Президента України. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  8. Предстоятель зустрівся з головою Наглядової Ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору. PCU (укр.). 13 травня 2021. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  9. Указ Президента України № 26/2009 від 16 січня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 5 червня 2014.
  10. Указ Президента України № 584/2008 від 26 червня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 5 червня 2014.

Посилання ред.