Васляєв Володимир Олександрович

Володимир Олександрович Васляєв (нар. 8 січня 1924(19240108), селище Лозова Павлівка (тепер у складі міста Брянка) Луганської області — 4 жовтня 1980, місто Миколаїв) — радянський державний і партійний діяч, перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1966—1971 р. Член ЦК КПУ в 1971—1980 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1980 р. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 9—10-го скликань.

Васляєв Володимир Олександрович
Васляєв Володимир Олександрович
Васляєв Володимир Олександрович
Перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ
27.03.1971 — 4.10.1980
Попередник Погребняк Яків Петрович
Наступник Шараєв Леонід Гаврилович
Народився 8 січня 1924(1924-01-08)
Українська РСР Лозова Павлівка, Луганська область
Помер 4 жовтня 1980(1980-10-04) (56 років)
Українська РСР Миколаїв
Похований Некрополь Миколаєва
Відомий як політик
Країна СРСР
Alma mater Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Політична партія Комуністична партія Української РСР
Релігія атеїзм
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Підпис

Життєпис ред.

Народився в родині службовця. У 1941 році закінчив середню школу. З початком німецько-радянської війни евакуювався до Сталінграду. З грудня 1941 по вересень 1942 року працював слюсарем на Сталінградському металургійному заводі «Красный Октябрь».

У вересні 1942 року призваний до лав РСЧА і направлений до 19-го навчального танкового полку в місті Нижній Тагіл. Після закінчення навчання, призначений командиром танку і направлений до складу 3-ї танкової бригади 23-го танкового корпусу 3-го Українського фронту. Брав безпосередню участь у зайнятті радянськими військами Миколаївщини і міста Миколаєва у березні 1944 року. Брав участь у військових операціях на території Румунії, Угорщини, Австрії. Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1947 році був демобілізований і оселився в Миколаєві. Працював слюсарем-монтажником на суднобудівному заводі імені 61-го комунара.

У 1947—1953 роках — студент факультету машинобудування Миколаївського кораблебудівного інституту. Інститут закінчив з відзнакою. У 1953 році працював завідувачем лабораторії Миколаївського кораблебудівного інституту.

У 1953—1956 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Миколаївського міського комітету КПУ.

У 1956—1958 роках — 2-й секретар Заводського районного комітету КПУ міста Миколаєва. У 1958—1961 роках — 1-й секретар Заводського районного комітету КПУ міста Миколаєва.

У 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Миколаївського міського комітету КПУ Миколаївської області.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Миколаївського промислового обласного комітету КПУ.

У грудні 1964 — грудні 1965 року — 1-й секретар Миколаївського міського комітету КПУ Миколаївської області.

У грудні 1965 — 27 березня 1971 року — 2-й секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

З 27 березня 1971 року по 4 жовтня 1980 року — 1-й секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

За часи керівництва Васляєва Миколаївщина досягла високих результатів в розвитку суднобудування, атомної енергетики, хімічної промисловості, сільського господарства. Було збудовано понад двадцять великих промислових підприємств, сотні інших об'єктів. Обирався делегатом з'їздів КПРС та КПУ.

Помер після важкої тривалої хвороби 4 жовтня 1980 року. Похований на Миколаївському міському цвинтарі.

Нагороди ред.

Пам'ять ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Розпорядження Миколаївського міського голови «Про перейменування об'єктів топоніміки». Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
  2. Ковальчук, Анна Александровна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Санкт-Петербург : Академический проект, 2002. — Т. 5 (Кобозева—Коняхин). — С. 52. (рос.)

Посилання ред.