Вікіпедія

Варнгемське абатство

Варнгемське абатство (швед. Varnhems kloster) — абатство в Варнгемі, Вестерйотланді, Швеція, засноване близько 1150 року ченцями Цистерціанського ордену з Альвастрського абатства в Естерйотланді.

Варнгемське абатство
58°23′03″ пн. ш. 13°39′15″ сх. д. / 58.384166666694774506° пн. ш. 13.65416666669477941° сх. д. / 58.384166666694774506; 13.65416666669477941Координати: 58°23′03″ пн. ш. 13°39′15″ сх. д. / 58.384166666694774506° пн. ш. 13.65416666669477941° сх. д. / 58.384166666694774506; 13.65416666669477941
svenskakyrkan.se/skara/varnhem-abbey
Мапа
CMNS: Варнгемське абатство у Вікісховищі

Цистерціанський орден використовував один й той самий план приміщень для усіх своїх абатств, що допомагало легше знайти кімнату чи залу незалежно від географічного місця.

Історія ред.

Дерев'яна і кам'яна церкви були побудовані на цьому місці до того, як було побудоване абатство. Кам'яна церква була споруджена не пізніше 1040-х років, і є найстарішою відомою кам'яною церквою в Швеції (за винятком Сконе). Згідно з радіовуглецевим датуванням, найдавніший християнин, який був похований, загинув у період 780–970 років. З інших радіовуглецевих доказів, здається, що християнські поховання почалися протягом X-го століття.

Багата леді на ім'я Сигрид, мабуть, вдова, дарувала цю властність цистерціанським ченцям, але Христина Данська, королева, спробувала скасувати пожертвування і замість цього захопити власність. Намагання королеви провалилися, і ченці заснували абатство в 1150 році.[1] Варнгемське абатство спонсорувалося династією Еріків, якому, в свою чергу, були надані привілеї для поховання. Три королі з династії Еріків поховані в церкві абатства: Кнут I Еріксон, Ерік X і Ерік XI Еріксон.[2]

У 1234 році абатство було зруйноване вогнем. Катастрофа призвела до періоду розквіту, оскільки Біргер Ярл і інші середньовічні фінансисти відновлювали абатство, цього разу красивіше і імпозантне. Церква абатства, яка спочатку була побудована в романському стилі, була завершена в готичному стилі після пожежі. У 1260 році відбулася церемонія відкриття церкви, яка була найбільшою в Швеції на той час.[3]

Власність абатства була конфіскована в 1527 році під час реформації, проведеній Густавом I, а будівлі абатства спалили данські війська під час Північної семирічної війни. У середині XVII століття Магнус Габріель Делагарді отримав абатство як подарунок від шведської королеви Христини I.[3] Делагарді відновив церкву і заснував у ньому сімейний мавзоле1, а інші будівлі абатства були залишені для занепаду. Церква ретельно відновлена в ​​1911–1923 рр. Археологічні розкопки центральної частини абатства були зроблені 1921–1929 рр., та знову в 1976–1977 рр. У травні 2002 р. була відкрита могила Біргера Ярла. Науковий аналіз, що слідував, зміцнив переконання, що три скелети в могилі — це залишки Біргера Ярла, його сина герцога Еріка Біргерсона і дружини Біргера Мехтільди Гольштейнської.[3]

Сьогодні залишається тільки церква абатства, оточена руїнами. Кількість туристів, які відвідують Варнгем, зросло багаторазово завдяки книгам Яна Гійу про Арна Магнуссона.

Примітки ред.

  1. ↑ Varnhem — Klosterstaden: Historiska personer [Архівовано 2009-04-12 у Wayback Machine.]. Retrieved on October 8, 2008.
  2. ↑ Varnhem — Klosterstaden: Klosterstaden/Kunglig gravkyrka [Архівовано 2009-03-17 у Wayback Machine.]. Retrieved on October 8, 2008.
  3. ↑ а б в «Varnhems Klosterkyrka» — brochure from Varnhems församling. (2003)

Джерела ред.

  • Hagerman, Maja (1996). Spyearen av kungens män: om när Sverige blev ett kristet rike i skiftet mellan vikingatid och medeltid. Stockholm: Rabén Prisma. ISBN 91-518-2927-4. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Olof Celsius; Breander Petrus; Blomgren Sven (1994). Historisk avhandling om Varnhems kloster i Västergötland 1723. Skara: Fören. för västgötalitteratur. ISBN 91-86558-18-8. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Forssén, Axel (1928). Varnhem. Schwedische Altertumsstätten, 0349-4187; 8b (нім.) . Stockholm. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Jan O. M Karlsson; Sigsjö Ragnar (1987). Varnhems kloster : kyrkan, ruinerna, museet. Varnhem: Varnhems församling. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Lundberg, Karl-Erik (1984). Varnhem : ett kloster i Europa  : bakgrundsperspektiv i tre akter. Skara kulturnämnds skriftserie, 0349-8336 ; 4. Skara: Kulturnämnden. ISBN 91-970597-1-4. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Ora et labora : Varnhems klosterkyrka under nio sekler. Skara stiftshistoriska sällskaps skriftserie, 1401-7725 ; 19. Skara: Skara stiftshistoriska sällskap. 2005. ISBN 91-975004-4-5. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Sigsjö, Ragnar (1980). Varnhems kloster, Varnhems socken, Västergötland : arkeologisk undersökning 1976. Rapport - Riksantikvarieämbetet och Statens historiska museer. Undersökningsverksamheten, 0348-9175 ; 1980 :61. Stockholm: Riksantikvarieämbetet och Statens historiska museer. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Svedberg, Viktor (1983). Medeltidsarkeologisk undersökning i Varnhems kloster : Varnhems socken, Västergötland. Rapport - Riksantikvarieämbetet och Statens historiska museer. Undersökningsverksamheten, 0348-9175 ; 1983 :6. Stockholm: Riksantikvarieämbetet. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Tidström, Linda (2006). Varnhems klosterhistoria. Visby: Nomen. ISBN 91-89370-44-9. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Varnhems kloster före Birger Jarl : om klostrets rottrådar i tiden. Skara stiftshistoriska sällskaps skriftserie, 1401-7725 ; 58. Skara: Skara stiftshistoriska sällskap. 2011. ISBN 9789186681005. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  • Werner, Hilder (1878-1881). Warnhems kloster och kyrka. Lidköping: Förf. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Варнгемське_абатство&oldid=41357795