Варварівка (Славутська міська громада)
Варва́рівка (Барбарівка, Очеретяна) — село в Україні, у Славутській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 418 осіб.
| село Варварівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Шепетівський район | ||||
| Громада | Славутська міська громада | ||||
| Облікова картка | Варварівка | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 418 | ||||
| Площа | 1,15 км² | ||||
| Густота населення | 363,48 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 30016 | ||||
| Телефонний код | +380 3842 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°12′40″ пн. ш. 26°53′37″ сх. д. / 50.21111° пн. ш. 26.89361° сх. д.Координати: 50°12′40″ пн. ш. 26°53′37″ сх. д. / 50.21111° пн. ш. 26.89361° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
212 м | ||||
| Водойми | р. Горинь | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 30000, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Славута, вул. Соборності, 7 | ||||
| Карта | |||||
  Варварівка | |||||
 Варварівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Походження назви ред.
Названо на честь володарки Заслава Барбари Санґушкової третьої дружини Павла Санґушка, яка мала тут маєток. За 15 років подружнього життя народила 10 дітей, четверо з яких померло малолітніми. Свого часу вона була відома як поет і перекладач. Мала у Варшаві свій літературний салон. Друкувала книги з корисними та побожними порадами.
Історія ред.
17 — початок 20 століття ред.
В кінці 19 століття в селі було 83 будинки і 517 жителів, церква Пресвятої Трійці відкрита у 1884 році, дерев'яна, побудована на місці старої 17 століття, церковно-парафіяльна школа діяла з 1868 року. Село належало князям Заславським, пізніше Санґушкам.
Діяв хімічний завод збудований у 1859 році німцями Гесселем та Ейгхорном. Виробляли — оцет, скипидар, самфін.
Доба УНР та комуністичний терор ред.
З 1917 — у складі УНР.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932–1933 та 1946–1947. Комуністи вбили голодом 109 жителів села.
На території села містилася центральна садиба рослинницько-тваринницького колгоспу ім. XXII з'їзду КПРС. Площа орної землі колгоспу — 882 га.
В 1940 році колгосп ім. Шевченка цього села був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Станом на 1970 рік в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 528 осіб, з яких 243 чоловіки та 285 жінок[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 412 осіб[2].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,80 % |
| російська | 0,72 % |
| німецька | 0,24 % |
| інші | 0,24 % |
Символіка ред.
Затверджена 18 вересня 2015 року рішенням №6 L сесії сільської ради VI скликання.
Герб ред.
На золотому щиті з лазурової хвилястої бази виходить червоний мурований замок з трьома баштами, середня з яких вища, на кожній башті срібне вікно-бійниця. Зелена глава відділена соснопагоноподібно. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ВАРВАРІВКА».
Мурований замок з бійницями — історична споруда, де жила Барбара, іменем якої і названо село. Хвиляста база — річка Горинь, на березі якої розташована Варварівка, соснопагоноподібна глава - символ густих соснових лісів, серед яких знаходиться село. Корона означає статус населеного пункту[4].
Прапор ред.
Квадратне полотнище складається з трьох горизонтальних смуг — зеленої, жовтої і синьої у співвідношенні 1:5:1, зелена і жовта розділені соснопагоноподібно, жовта і синя — хвилясто. З нижньої смуги виходить червоний мурований замок з трьома баштами, середня з яких вища, на кожній башті біле вікно-бійниця[5].
Мовний склад населення ред.
Згідно з переписом населення 2001 року українську мову назвали рідною 98,8% мешканців села[6].
Археологічні знахідки ред.
В районі села виявлено кургани доби бронзи і залишки могильника черняхівської культури.
Примітки ред.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Опис герба на сайті heraldry.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
- ↑ Опис прапора на сайті heraldry.com.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 березня 2022.
Література ред.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варварівка (Славутська міська громада) |
- Погода в селі Варварівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Голодомор на Славутчині мовою документів
- Заслав і повіт: заможність і слава [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]