Ван Ї (політик)
Ван Ї (кит. 王毅, пін. Wáng Yì; нар. 19 жовтня 1953, Пекін, КНР) — китайський дипломат, міністр закордонних справ КНР з березня 2013 до грудня 2022 року та з липня 2023 року. З 1 січня 2023 року також займає посаду голови комісії з закордонних справ ЦК КПК, що в ієрархії вище голови МЗС Китаю.
| Ван Ї (політик) | |
|---|---|
| кит. 王毅 | |
.jpg) | |
| Міністр закордонних справ КНР | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 25 липня 2023 |
| Попередник | Цінь Ґан |
| 16 березня 2013 — 30 грудня 2022 | |
| Попередник | Ян Цзєчи |
| Наступник | Цінь Ґан |
| Голова комісії з закордонних справ ЦК КПК | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 1 січня 2023 |
| Попередник | Ян Цзєчи |
| Народився |
19 жовтня 1953 (70 років) Пекін, КНР |
| Відомий як | політик, дипломат |
| Країна | КНР |
| Alma mater | Beijing International Studies Universityd, Джорджтаунський університет і China Foreign Affairs Universityd |
| Політична партія | КПК |
| У шлюбі з | Цянь Цзядун |
| Нагороди |
     |
| Підпис |
.svg) |
| gov.cn/guowuyuan/wangyi/index.htm | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився 19 жовтня 1953 в Пекіні. Після закінчення школи, вісім років працював у Хейлунцзянському виробничо-будівельному корпусі.
У 1982 закінчив Факультет мов країн Азії та Африки Другого пекінського інституту іноземних мов, спеціалізувався на японській мові, бакалавр економіки.
З 1982 працює в Міністерстві закордонних справ КНР — референт, аташе, заступник начальника і начальник відділу Департаменту країн Азії МЗС[1].
З 1989 по 1994 — радник і радник-посланник посольства КНР в Японії, в 1994—1995 — заступник директора Департаменту країн Азії МЗС, в 1995—1998 — директор Департаменту країн Азії МЗС. З серпня 1997 по лютий 1998 — запрошений вчений Інституту з вивчення дипломатії Джорджтаунського університету.
З вересня 1999 проходив підвищення кваліфікації в Китайського університету закордонних справ.
У 1998—2001 — помічник міністра закордонних справ і за сумісництвом — директор Департаменту політичного аналізу МЗС, в 2001 призначений заступником міністра закордонних справ, ставши наймолодшим заступником міністра закордонних справ в історії КНР. З вересня 2004 по вересень 2007 — посол КНР в Японії, в 2007—2008 роках — перший заступник міністра закордонних справ. У червні 2008 призначений керівником Канцелярії по роботі з Тайванем ЦК КПК і Управлінні у справах Тайваню при Держраді Китаю і обіймав цю посаду до 2013 року.
З 16 березня 2013 до 30 грудня 2022 — міністр закордонних справ КНР.
У жовтні 2022 отримав посаду в Політбюро Комуністичної партії Китаю, очікується, що він відіграватиме більшу роль у зовнішній політиці Китаю[2].
Міжнародна діяльність ред.
19 лютого 2022 року, під час свого виступу на Мюнхенській безпековій конференції, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї висловив підтримку Україні. Він заявив про необхідність захисту її незалежності та територіальної цілісності. Також Ван Ї наголосив, що Україна має бути мостом, який сполучає Захід і Схід, а не лінією боротьби між великими державами[3].
Примітки ред.
- ↑ Міністр МЗС. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
- ↑ China promotes its U.S. envoy Qin Gang to foreign minister. Reuters (англійською) . 30 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ На Мюнхенській конференції міністр закордонних справ Китаю підтримав Україну. 19.02.2022. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
Посилання ред.
- Біографія на офіційному сайті МЗС КНР [Архівовано 15 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Китай вітає [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Міністр закордонних справ України Леонід Кожара зустрівся з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Ван Ї провів телефонну розмову з главою МЗС Польщі [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]