Ванадзор

Ванадзор; вірм. Վանաձոր
	Ванадзор
	Основні дані
	40°48′46″ пн. ш. 44°29′18″ сх. д. / 40.81278° пн. ш. 44.48833° сх. д.
Країна	Вірменія
Регіон	Лорі
Столиця для	Лорі і Q4151478?
Засновано	VII сторіччя до н. е.
Статус міста	1828
Площа	25 км²
Населення	116 929 (2008)
· густота	4,296 осіб/км²
Агломерація	130 000
Висота НРМ	1350 м
Офіційна мова	вірменська
Міста-побратими	Баньє (1967), Пасадіна (1992), Подольськ (2004), Батумі (16 листопада 2006), Маарду, Люблін (15 серпня 2017)
Телефонний код	+374 (322)
Часовий пояс	UTC+4
Номери автомобілів	36
GeoNames	616530
Поштові індекси	2001-2024
	Міська влада
Мер міста	Самвел Дарбінян
Вебсайт	vanadzor.am
	Мапа
	Ванадзор у Вікісховищі

Ванадзо́р (вірм. Վանաձոր) — третє за розміром місто Вірменії, після Єревана та Гюмрі. Адміністративний центр марзу (області) Лорі.

Ванадзор

Географія ред.

Розташований в міжгірській улоговині, між Базумським та Памбакським хребтами, у місці злиття річок Памбак, Тандзут і Ванадзор. Територія міста становить понад 25 км². Висота центру над рівнем моря 1350 м. Від столиці місто відділяють 145 км по автомагістралі та 224 км по залізниці. Населення міста — 107 394 чоловік (2008), в основному вірмени. Є також невелике число росіян, греків, українців. Напередодні Спітакського землетрусу 1988 року населення міста становило 172 600 чоловік.

Клімат ред.

Ванадзор знаходиться у зоні континентального клімату, котра характеризується прохолодним літом. Найтепліший місяць — серпень з середньою температурою 15.4 °C (59.7 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -8.2 °С (17.2 °F).^[4]

Клімат Ванадзора
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	1,5	2,8	7	13,5	18,4	21	23,3	23,8	20,5	16,5	9,4	4,3	13,5
Середня температура, °C	−8,2	−7,1	−3	4,2	9,2	12,5	15,2	15,4	11,2	6,8	−0,3	−5,8	4,2
Середній мінімум, °C	−18	−17	−13	−5	0	4	7	7	2	−3	−10	−16	−5,2
Норма опадів, мм	18	25	36	63	96	95	58	43	32	47	33	19	565
Джерело: Weatherbase

Історія ред.

«Чорна церква» (від тюрк. Каракліс).

Колишня назва — Каракліс або Каракілісе (з тюрк. «Чорна церква»), така назва пояснюється тим, що в місті до 1828 існувала чорна церква, на місці якої в 1831 році була побудована нова. 5 березня 1935 року, після смерті Кірова, місто було перейменовано на Кіровакан. Місто отримало свою теперішню назву 1993 року.

Відомостей про середньовічне поселення Каракілісе не збереглося. Вважається, що разом із Гугарком, поселення що знаходилося на території Ванадзору, в II столітті до. н. е. входило до складу Великого Айка, а в X столітті н. е. — Кюрікійського царства. Передбачається, що назва Каракілісе була отримана на початку XIII століття. Іноземні завойовники — перси та турки неодноразово захоплювали, грабували і руйнували місто. В 1801 Лорі разом з Грузією приєдналися до Росії, а Каракілісе став прикордонним гарнізонним містом. З 1849 року Каракілісе входив до Єреванської губернії. Великий просвітитель вірменського народу Хачатур Абовян свідчить, що до 1820 року було всього 500—600 жителів, які переїхали з Єревана. Надалі, в 1830 році, після приєднання Східної Вірменії до Росії, у місті поселилося кілька сотень вірменських родин, які мігрували з міст Західної Вірменії — Карса, Ардагана, Баязета та Ерзруму.

7 грудня 1988 року стався катастрофічний землетрус, який призвів до значних руйнувань і жертв.

Економіка ред.

Хімічний завод.

Розвинена хімічна (хімічний завод, заводи хімічного волокна, полімерних клеїв), машинобудівна («Автогенмаш»), легка («Базум», «Дав-Гар»), харчова промисловість, є ТЕЦ.

Культура і освіта ред.

У Ванадзорі знаходяться Державний педагогічний інститут ім. Ованеса Туманяна (1969), філії Єреванського державного архітектурного університету (1959), державної сільськогосподарської академії тощо.

Композитор Едвард Кзартмян створив у місті першу музичну школу. Нині таких шкіл 5. Музичне училище Ванадзору готує кадри для всієї північної Вірменії. Є медичне училище. Близько 30 загальноосвітніх шкіл.

У Ванадзорі функціонує школа живопису, твори її найбільш обдарованих вихованців з успіхом демонструються на республіканських та міжнародних виставках. У пропаганді живопису велику роль відіграє місцева картинна галерея. Одним із центрів культурного життя міста є державний драматичний театр ім. Ованеса Абеляна. Є ляльковий театр.

Транспорт ред.

Залізничний вокзал.

Місто розташоване на залізничній лінії Тбілісі—Гюмрі. Відстань по автомагістралі до Єревану — 145 кілометрів, до Тбілісі — 146 кілометрів. Центр шосейних доріг на Єреван (Діліжан — Севан), Гюмрі, Тбілісі (Алаверді), Ташир. Розвинена внутрішньоміська мережа маршрутних таксі (20 маршрутів).