Ва́льтер Не́рінг (нім. Walther Nehring; нар. 15 серпня 1892, Шлохау — пом. 20 квітня 1983, Дюссельдорф) — німецький воєначальник, генерал танкових військ Вермахту. За часів Другої світової війни командував танковими корпусами та танковими арміями. Учасник Першої та Другої світових війн, кавалер Лицарського Хреста Залізного Хреста з дубовим листям та мечами.

Вальтер Нерінг
Walther Nehring
Вальтер Нерінг (праворуч), фельдмаршал Ервін Роммель (центр) Фріц Баєрляйн (ліворуч) на нараді перед битвою за Тобрук. Квітень 1942
Народження 15 серпня 1892(1892-08-15)
Німецька імперія Шлохау, Німецька імперія
Смерть 20 квітня 1983(1983-04-20) (90 років)
ФРН Дюссельдорф, ФРН
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота
танкові війська
Роки служби 19111945
Звання  Генерал танкових військ
Командування 18-та танкова дивізія
Корпус «Африка»
24-й танковий корпус
4-та танкова армія
1-ша танкова армія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Орден військових заслуг (Іспанія)
Орден військових заслуг (Іспанія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
CMNS: Вальтер Нерінг у Вікісховищі

Біографія ред.

У вересні 1911 року поступив на військову службу, фанен-юнкером (кандидат в офіцери), в піхотний полк.

Учасник Першої світової війни, воював на Східному і Західному фронтах. Був двічі поранений.

Після війни продовжив службу в рейхсвері. В кінці 1918—на початку 1919 року воював проти поляків на східному кордоні Німеччини. Потім служив на різних штабних і командних посадах. До початку Другої світової війни — начальник штабу 19-го армійського корпусу.

Брав участь у Польській і Французької кампаніях. З 1 червня 1940 року — начальник штабу танкової групи «Гудеріан». З жовтня 1940 року — командир 18-ї танкової дивізії.

З 22 червня 1941 року брав участь в німецько-радянській війні.Учасник боїв у Білорусі, потім в районі Смоленська і під Тулою.

У березні 1942 року відправлений в Африку і призначений командувачем Німецьким Африканським корпусом. 31 серпня 1942 року був тяжко поранений, евакуйований до Німеччини.

З листопада 1942 року — командувач німецькими військами в Тунісі.

З лютого 1943 року генерал танкових військ Неринг переведений на Східний фронт, командувач 24-м танковим корпусом. Учасник боїв на річці Міус, потім на Дніпрі, потім в районі Вінниці, потім боїв у районі Кам'янця-Подільського, потім в Прикарпатті.

З березня 1945 року — командувач 1-ї танкової армії. Після капітуляції Німеччини 8 травня 1945 взятий в американський полон. Звільнений з полону 31 травня 1948 року.

Нагороди ред.

Перша світова війна ред.

Міжвоєнний період ред.

Друга світова війна ред.

Післявоєнний період ред.

Вшанування пам'яті ред.

Бібліографія ред.

  • Kampfwagen an die Front! Geschichtliche und neuzeitliche Entwicklung des Kampfwagens im Auslande. Verlag Johannes Detke, Leipzig 1934.
  • Heere von morgen. Ein Beitrag zur Frage der Heeresmotorisierung des Auslandes. Voggenreiter Verlag, Potsdam 1935.
  • Die Geschichte der deutschen Panzerwaffe. 1916–1945. Propyläen-Verlag, Berlin 1969.

Також написав передмову до книги Олена Дейтона (Len Deighton) Blitzkrieg: From the Rise of Hitler to the Fall of Dunkirk.

Див. також ред.

Література ред.

  • Berger, Florian. Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger, 2000. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Mitcham, Samuel W. (2007). Rommel's Desert Commanders — The Men Who Served the Desert Fox, North Africa, 1941-42. Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. ISBN 0-8117-3510-9.
  • Paul, Wolfgang (2002). Panzer-General Walther K. Nehring — Eine Biographie (in German). Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 3-613-02208-7.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939 — 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Williamson, Gordon & Bujeiro, Ramiro (2005). Knight's Cross and Oak Leaves Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd. ISBN 1-84176-642-9.

Посилання ред.

Примітки ред.


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
 
командир 18-ї танкової дивізії

26 жовтня 1940 — 26 січня 1942
Наступник:
генерал-лейтенант
Карл фон Тюнген
Попередник:
генерал танкових військ
Людвиг Крювель
 
командувач корпусу «Африка»

9 — 18 березня 1942 та
29 травня — 31 серпня 1942
Наступник:
генерал-лейтенант
Фріц Баєрляйн
Попередник:
генерал-полковник
Йозеф Гарпе
командувач 4-ї танкової армії
28 червня — 5 серпня 1944
Наступник:
генерал танкових військ
Герман Бальк
Попередник:
генерал танкових військ
Герман Бальк
командувач XLVIII танкового корпусу
5 — 19 серпня 1944
Наступник:
генерал танкових військ
Фріц Губерт Грезер
Попередник:
генерал-полковник
Готтард Гейнріці
 
командувач 1-ї танкової армії

19 березня — 3 квітня 1945
Наступник:
генерал від інфантерії
Вільгельм Хассе