Вайль Петро Львович

Петро Вайль (Peter Vail, рос. Пётр Львович Вайль; *29 вересня 1949(19490929), Рига — †5 грудня 2009, Прага) — журналіст і письменник, головний редактор російської служби Радіо «Свобода».

Вайль Петро Львович
Вайль Пётр Львович
Ім'я при народженні	Вайль Пётр Львович
Народився	29 вересня 1949(1949-09-29) Рига, Латвія в складі СРСР
Помер	5 грудня 2009(2009-12-05) (60 років) Прага ·серцево-судинні захворювання
Поховання	Цвинтар Сан Мікелеd
Громадянство	СРСР →  США
Діяльність	журналіст, письменник і радіоведучій
Alma mater	Московський поліграфічний інститут
Мова творів	російська
Сайт: svobodanews.ru
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Вчився в Будівельному інституті, але кинув його, служив в армії, потім поступив на редакторський факультет Московського поліграфічного інституту і закінчив його в 1975 році. Працював вантажником, робітником на кладовищі, пожежником, журналістом в районній газеті.

Еміграція

У 1977 році емігрував в США, за власним зізнанням, зробити це його примусило усвідомлення того, що, працюючи в Ризі, бачив власне життя до старості та в СРСР, а це було нестерпимо.

У Америці співробітничав в газетах «Новое русское слово», «Новый американец» (її редагував у той час письменник Сергій Довлатов) «Семь дней» і інших. З 1988 року — співробітник нью-йоркського бюро радіостанції «Свобода».

З 1995 року жив в Празі. Вайль вів на радіо передачі «Герої часу», на телебаченні — цикл «Геній місця». Спільно з Олександром Генісом написав книги «60-і: Світ радянської людини», «Російська кухня у вигнанні», «Рідна мова», «Американа». Автор книг «Геній місця», «Карта батьківщини», «Вірші про мене». Разом з Левом Лосєвим був редактором-упорядником книги «Йосип Бродський: праці і дні».

Петро Вайль як людина

Він емігрував у 28 років, вже маючи утримувати дружину і сина. На той вік він не мав ні меценатів, ні багатих покровителів, що могли підтримати. За кордоном вже мешкав філолог Геніс, його друг. Він і оселився з Генісом і родиною під Римом в очікуванні візи до США. Первісно грошей не було навіть на транспорт і він ходив до російськомовного видання (ще емігрантського) далеко і пішки. Але здібності не сховаєш — через два тижні його прийняли у штат і він почав заробляти.

Від Петра Вайля ще не відлетіла молодість і він автостопом подорожував по Італії, відвідав бієннале у Венеції, де познайомився із зірками російської еміграції, серед котрих був і поет Йосип Бродський.

За право вільно висловлюватись Петро Вайль (як письменник і журналіст, що страждав від утисків радянської цензури), був готовий прощати навіть гріхи і недоліки політиків вищого щаблю. Так, він прихильно ставився до Бориса Єльцина за невтручання у право вільно висловлюватись, хоча з міркувань західного мешканця для політика було неприпустимим з'являтися на публіку п'яним, не платити нормальної зарплатні вчителям і лікарям і вести криваву війну у власній державі.

Автор книг (російською)

• «Гений места»
• «Карта Родины»
• «Стихи про меня»
• «Слово в пути»
• «Свобода - точка отсчета. О жизни, искусстве и о себе»

В співпраці з Олександром Генисом(російською)

• «Современная русская проза»
• «Потерянный рай»
• «60-е: Мир советского человека»
• «Американа»
• «Русская кухня в изгнании»
• «Родная речь»

Джерела і посилання (російською)

• Вайль и Генис как отцы-основатели [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Документальный сериал «Гений места» на сайте журнала «Вокруг света» [Архівовано 18 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Статті Петра Вайля в журналі «Geo» на сайті журналу (рос.)
• Интервью с Петром Вайлем на booknik.ru: «Я — русский литератор и американский гражданин, живу в Чехии, а хочу жить в Италии».
• Фотогалерея: Петр Вайль на Радио Свобода [Архівовано 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Скончался писатель Петр Вайль [Архівовано 13 грудня 2009 у Wayback Machine.]
• Интервью с П. Вайлем на «Эхе Москвы» [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.]
• «Мы знали Петра Вайля» на Радио Свобода [Архівовано 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]

Див. також

• Радянське мистецтво
• Еміграція