Вагарш I
Вага́рш I (вірм. Վաղարշ Ա , також Вагарша́к вірм. Վաղարշակ) — цар Великої Вірменії (116–140/144) з династії Аршакідів. Очоливши влітку 116 року повстання вірменів проти Римських загарбників, відновив незалежність Вірменії, та за підтримки парфянського царя Хосрова I був проголошений царем. Після смерті імператора Траяна 117 року римські війська цілком залишили Вірменію а новий імператор Адріан визнав Вагарша царем.
| Вагарш I Վաղարշ Ա | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 116/117 — 140/144 | |||
| Попередник: | Партамасір | ||
| Спадкоємець: | Сохемос | ||
| Народження: | 99 | ||
| Смерть: | 140 | ||
| Країна: | Велика Вірменія | ||
| Релігія: | Вірменське поганство | ||
| Рід: | Аршакіди | ||
| Батько: | Санатрук | ||
Правління ред.
За Вагарша Вірменія переживала добу миру та відбудови. За відомостями Мовсеса Хоренаці Вагарш перебудував місто Вардкесаван та перейменував його на свою честь — Вагаршапат — «місто Вагарша»[1] (сучасний Ечміадзін).
Примітки ред.
- ↑ Поспєлов Є.М. Географічні назви світу: Топонімічний словник: Понад 5 000 одиниць / Відп. ред. Р. Агеєва. — М. : «Русские словари», 1998. — С. 160. — ISBN ISBN 5-89216-029-7.
Джерела ред.
- Вірменська радянська енциклопедія