Марія Лук'янівна Бієшу (рум. Maria Bieşu; 3 серпня 1935(19350803), Волінтір, Аккерманський повіт, Бессарабія, Румунське королівство — 16 травня 2012, Кишинів, Молдова) — молдовська і радянська оперна і камерна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Народна артистка СРСР (1970), лауреат Ленінської премії (1982), Державної премії СРСР (1974), Герой Соціалістичної Праці (1990).

Марія Лук'янівна Бієшу
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Maria Bieşu
Дата народження 3 серпня 1935(1935-08-03)[1][2] або 5 травня 1934(1934-05-05)[3]
Місце народження Волінтір, Четатя-Албе, Румунське королівство
Дата смерті 16 травня 2012(2012-05-16)[4][1][2]
Місце смерті Кишинів, Молдова
Причина смерті лейкоз
Поховання Центральний цвинтар Кишинева
Роки активності з 1958
Громадянство СРСР і Молдова
Професії оперна співачка, музична педагогиня, політична діячка
Освіта Академія музики, театру і образотворчих мистецтв Республіки Молдова (1961)
Співацький голос сопрано
Інструменти фортепіано
Жанри опера
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Марія Бієшу народилася 3 серпня 1935 року в селі Волінтір району Штефан-Воде.

У 1955 році майбутня співачка була прийнята без іспитів у Кишинівську державну консерваторію, яку закінчила в 1961 році, отримавши потім запрошення в Молдавський державний театр опери і балету.

У театрі Бієшу дебютувала в 1962 році в опері «Тоска» Джакомо Пуччіні. З 1965 по 1967 роки молода співачка стажувалася у міланському театрі Ла Скала. В цей же період вона стає лауреатом Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського і перемагає на Міжнародному вокальному конкурсі в Японії, де завойовує титул «Найкраща Чіо-Чіо-сан світу».

Бієшу виступала на оперних сценах у СРСР, США, Чехословаччині, Німеччині, Болгарії, Югославії, Румунії, Угорщині, Польщі, Фінляндії, Австрії, Японії, Австралії, Кубі, Ізраїлі та Бразилії.

У репертуарі співачки налічувалося близько трьох десятків оперних партій у таких операх як «Тоска» та «Мадам Баттерфляй» Пуччіні, «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» Чайковського, «Отелло» і «Трубадур» Верді, «Паяци» Леонкавалло, «Алеко» Рахманінова, «Норма» Белліні, «Сергій Лазо» Гершфельд, «Сільська честь» Масканьї, «Віват, маестро» Доніцетті, «Адрієнн Лекуврер» Чилеа і в багатьох інших.

Марія Бієшу була членом КПРС з 1979 року. Депутат Ради Національностей Верховної Ради СРСР 7-11-го скликань (1966—1989) від Молдавської РСР.

Майже щороку в Кишиневі під патронатом примадонни проходив міжнародний фестиваль оперного та балетного мистецтва «Запрошує Марія Бієшу».

Марія Бієшу заснувала і близько 30 років була беззмінним керівником Союзу музичних діячів Молдови.

Відзнаки і нагороди ред.

 
Сцепка марок Молдови
 
Поштова марка із зображенням Марії Бієшу

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Вдовина Е. Мария Биешу. — Кишинёв, 1978. (рос.)
  • Кириллова Ю. Мария Биешу. — Москва, 1985. (рос.)