Біотоп

Біото́п (грец. βιος — життя і грец. τοπος — місце) — ділянка поверхні Землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо). Біотоп є основною екологічною одиницею класифікації ділянок земної поверхні за ступенем їх подібності. Зазвичай біотоп заселений певним угрупованням організмів (біоценозом). Разом із біоценозом біотоп складає біогеоценоз, тобто є його неорганічною компонентою. У більш вузькому тлумаченні біотоп розглядають, як середовище існування комплексу тварин, що входять у біоценоз.

Біотопи об'єднують разом у т. зв. біохори.

Приклади біотопу — ялинник, діброва, сіножать, скеля, печера, дно водойми, калюжа, болото тощо.

Термін біотоп запроваджений німецьким ученим Гессе (нім. Hesse) у 1924 році. Біотоп є середовищем існування угруповання, чим відрізняється від оселища (= хабітату) як характеристики середовища виду або популяції.

Класифікація

Див. статтю Класифікація біотопів

Див. також

• Біогеоценоз
• Біохор
• Екосистема
• Мероценоз
• Перелоги

Джерела

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. Москва. Изд-во Советская Энциклопедия. 1989. (рос.)

Посилання

• Біотоп // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 27.
• Топічні зв'язки // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 176-177.
• БІОТО́П [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]