Білорічиця
Білорі́чиця — село у Сухополов'янській сільській громаді Прилуцького району Чернігівської області. Є одним з пам'ятних шевченківських місць. До 1945 року село називалося Вейсбахівка, до 1768 року — хутір Кривеньки.
| село Білорічиця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Сухополов'янська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Перша згадка | 1762 (262 роки)[1] |
| Населення | 1096 |
| Площа | 2,953 км² |
| Густота населення | 371,15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17526 |
| Телефонний код | +380 4637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′35″ пн. ш. 31°59′50″ сх. д. / 50.67639° пн. ш. 31.99722° сх. д.Координати: 50°40′35″ пн. ш. 31°59′50″ сх. д. / 50.67639° пн. ш. 31.99722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
124 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17526, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Білорічиця, пр. Перемоги, 5 |
| Карта | |
  Білорічиця | |
 Білорічиця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
Містечко входило до Монастирської сотні Прилуцького полку, а з 1781 р. Прилуцького повіту Чернігівського намісництва[2]
Найдавніше знаходження на мапах 1787 рік[3]
У 1862 році у містечку володарському Вейсбахівка була церква та 257 дворів, де жило 1395 осіб[4]
У 1911 році у містечку Вейсбахівка була Миколаївська церква [2][5], земська школа та жило 2008 осіб[6]
Зберігся флігель палацу Рахманових-Волконських (арх. Олександр-Едуард Ягн). Нині тут розташована Свято-Миколаївська церква.
До 2019 року було центром Білорічицької сільської ради.
Відомі земляки ред.
- Безсмертний Олександр Миколайович (нар. 1942) — український актор, народний артист України;
- Стрілець Микола Іванович (нар. 1962) — український політик
Галерея ред.
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Флігель палацу садиби Рахманових -
Флігель у 2018 році (діюча Свято-Миколаївська церква) -
Флігель садиби Рахманових. Червень, 2013
KostinMichael.jpg)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 13 травня 2019.
- ↑ а б Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 41 та 278 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 307 з 562.
Джерела ред.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білорічиця |
- Мандри Україною. Білорічиця [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]