Білка (притока Лососіни)

Білка
Вид на долину Білки з маєтку в Конти (на хребті Бескиду Вишпови)
Витік на висоті 358 м над рівнем моря між горами Пекарською (515 м) та Рогозовою (531 м) у селі Івкова (гміна Івкова)
• координати 49°49′29″ пн. ш. 20°32′13″ сх. д. / 49.82472° пн. ш. 20.53694° сх. д. / 49.82472; 20.53694
висота, м 358
Гирло Лососіни
• координати 49°45′57″ пн. ш. 20°38′07″ сх. д. / 49.76583° пн. ш. 20.63528° сх. д. / 49.76583; 20.63528[1]
висота, м 239
Басейн Балтійського моря
Країни: Польща Польща, Малопольське воєводство
Довжина ~14,80 км
Притоки: Вояковський Потік (права)

Білка (пол. Białka (dopływ Łososiny), Biała) — гірська річка в Польщі, у Бжеському й Новосондецькому повіті Малопольського воєводства. Ліва притока Лососіни, (басейн Балтійського моря).

Опис ред.

Довжина річки приблизно 14,80 км, падіння річки 119  м, похил річки 8,04  м/км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 9,63  км, коефіцієнт звивистості річки — 1,54. Формується притокою та багатьма безіменними гірськими потоками. Річка створює природну межу, що розділяє два мезорегіони: Бескид Вишповий і Погуже Вісьницьке.

Розташування ред.

Бере початок на висоті 358 м над рівнем моря між горами Пекарською (515 м) та Рогозовою (531 м) у селі Івкова (гміна Івкова)[2]. Тече переважно на південний схід через Поромбку-Івковську, Полом-Малий, Конти, Ленкі і на висоті 239 м над рівнем моря на південній стороні від гори Чижовець (418 м) у селі Вітовіце-Гурне впадає у річку Лососіну, ліву притоку Дунайця.

Притоки ред.

  • Вояковський Потік (права).

Цікаві факти ред.

  • Навколо річки пролягають туристичні шляхи, яки на мапі туристичній значаться кольором: зеленим (Райброт — Домінічна (468 м) — Пекашка (515 м) — Шпілувка (516 м) — Буковець (494 м) — Івкова — Чхув); жовтим (Рогозова (531 м) — Копець (585 м) — Кобила (605 м) — Лопуше Східне (600 м).[2]

Примітки ред.

  1. Wykaz wód płynących // s. 9 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  2. а б mapa-turystyczna // Białka. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.

Посилання ред.