Біла Ти́са — річка в Українських Карпатах, у Рахівському районі Закарпатської області. Ліва притока Чорної Тиси. Власне в місці злиття Білої та Чорної Тиси, за 4 км вище центральної частини міста Рахова, бере початок річка Тиса (басейн Дунаю).

Біла Тиса
Гирло Білої Тиси (справа)
48°01′44″ пн. ш. 24°31′01″ сх. д. / 48.02896550002777332° пн. ш. 24.517215600027778777° сх. д. / 48.02896550002777332; 24.517215600027778777
Витік на південно-західних схилах Чорногори
• координати 48°01′44″ пн. ш. 24°31′01″ сх. д. / 48.02896550002777332° пн. ш. 24.517215600027778777° сх. д. / 48.02896550002777332; 24.517215600027778777
Гирло Тиса
• координати 48°04′28″ пн. ш. 24°14′40″ сх. д. / 48.07466000002777662° пн. ш. 24.24471100002777746° сх. д. / 48.07466000002777662; 24.24471100002777746
Похил, м/км 10 ‰[1]
Басейн басейн Дунаю[1] і Басейн Тисиd
Країни: Україна Україна
Закарпатська область
Рахівський район
Регіон Закарпатська область[2]
Довжина 26 км
Площа басейну: 489 км²
Притоки: Говерла, Богдан, Павлик, Берендай (праві); Лешул, Бребоя Потік, Щаул, Квасний, Вовчий, Видричка (ліві).
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Опис ред.

Довжина 26 км, площа басейну 489 км². Похил річки — до 10 м/км. Долина V-подібна, ширина річища 15—20 м. Є пороги й бистрини. Живлення мішане з перевагою дощового. На окремих ділянках річище закріплене. Бувають паводки, інколи дуже руйнівні. Використовується на риборозведення та водопостачання.

Розташування ред.

Біла Тиса утворюється злиттям двох річок — Стоговець і Бальзатул, при південно-західних схилах масиву Чорногора. Річка тече переважно на захід, відділяючи собою масив Чорногори (на півночі) від Рахівських гір (на півдні). Впадає в Тису біля північно-східної частини міста Рахова.

Притоки ред.

Говерла, Богдан, Павлик, Берендай (праві); Лешул, Бребоя Потік, Щаул, Квасний, Вовчий, Видричка (ліві).

Населені пункти ред.

Біла Тиса протікає через такі села: Говерла, Луги, Бребоя, Богдан, Видричка, Розтоки.

Примітки ред.

  1. а б Каталог річок УкраїниКиїв: 1957. — С. 16. — 192 с.
  2. а б GEOnet Names Server — 2018.

Література ред.