Бєчєвін Іван Степанович

Іван Бєчєвін
Ім'я при народженні	Іван Степанович Бєчєвін
Псевдо	Іван Бічєвін
Народився	1704; Іркутськ, Російська імперія
Помер	13 січня 1759; Іркутськ, Російська імперія
Поховання	Іркутськ
Підданство	Російська імперія
Місце проживання	Іркутськ
Діяльність	купець 1-ї гільдії
	; ; ;

Іван Степанович Бєчєвін (Бічєвін) (рос. Иван Степанович Бечевин (Бичевин); нар. 1704, Іркутськ — пом. 13 січня 1759, Іркутськ) — найбагатший іркутський купець 1-ї гільдії у середині XVIII століття, один з піонерів промислового освоєння північної частини Тихого океану. Займався продажем алкогольної продукції, видобутком хутрового звіра на Алеутських островах, торгував з китайцями в Кяхті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бічевін.

Життєпис ред.

Іван Бєчєвін народився 1704 року в Іркутську.

Тихвинська церква ікони Божої Матері збудована на кошти Бєчєвіна у 1754—1759 роки. Не збереглась^[1]

У липні 1744 року включений в депутацію іркутських купців до Єлизавети, подарував імператриці 40 тис. рублів від доходів з питного відкупу. 1749 року Іван Бєчєвін взяв на відкуп в Ілимському повіту Іркутської провінції 48 шинків, заплативши за це скарбниці 6236 руб.

Сфера підприємницької діяльності його була велика: торгівля хутром на значній частині Східного Сибіру, будівництво кораблів та відправлення їх на острови Тихого океану.

1757 року Бєчєвін запропонував організувати за свій кошт експедицію з Камчатки уздовж узбережжя Чукотки до гирла річки Лєни.

Бєчєвін 1758 року потрапив під слідство за обвинуваченням в приховуванні від скарбниці справжніх прибутків від продажу вина, так званий «Криловський погром». В ході слідства Бєчєвін, незважаючи на тортури, відкидав всі звинувачення. Але, бувши піднято на дибу, обіцяв заплатити Крилову «відкупне» (хабар) у 15 тис. рублів, після чого був звільнений. Під тиском Крилова збільшив розмір «відкупного» до 30 тис. рублів.

Ув'язнення та тортури призвели до смерті Бєчєвіна 13 січня 1759 року. Похований Бєчєвін у Іркутську, на території Тихвінської церкви ікони Божої Матері, побудованої у 1759 році на його кошти. Тихвінська церква діяла до 1932 року, потім була зачинена та розібрана. На кошти Бєчєвіна була також побудована Знаменська церква в Іркутському Знам'янському жіночому монастирі у 1757 році.

Після смерті Бєчєвіна його майно, через відсутність у нього родичів, було продане з аукціону. Виручені кошти були використані на потреби міста.

Уже після смерті Бєчєвіна споряджений ним судно «Св. Гавриїл» під командою Гаврила Пушкарьова побувало у 1760—1762 роках на Алясці і Алеутських островах. У вересні 1762 року два судна бурею було занесено в невелику бухту на Камчатському березі, яка стала називатися Бєчєвінською, існувало військове містечко Бєчєвінка^[2].

Див. також ред.

Бєчєвінка

Примітки ред.

↑ Калініна, І. В. Православні храми Іркутської єпархії XVII — початок XX століття. с. 146.(рос.)
↑ Таємниці Бєчєвінки. Як була відкрита гавань, що стала секретною. Аргументи і факти^[ru] (34). 18 серпня 2015. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.(рос.)

Посилання ред.

Бєчєвін Іван Степанович [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] Калініна, І. В. Православні храми Іркутської єпархії XVII — початок XX століття. с. 146.(рос.)

[2] Таємниці Бєчєвінки. Як була відкрита гавань, що стала секретною. Аргументи і факти^[ru] (34). 18 серпня 2015. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.(рос.)

[1]

[2]