Бхававарман I
Бхававарман I (кхмер. ព្រះបាទភវវរ្ម័នទី១; д/н — 590/600) — 4-й раджа Ченла близько 550—590/600 роках. Здобув незалежність від Фунані.
| Бхававарман I | |
|---|---|
| кхмер. ភវវរ្ម័នទី១ | |
| Народився | 6 століття |
| Помер | 600 |
| Країна |
.svg){kind=small} Камбоджа |
| Діяльність | правитель |
| Посада | King of Cambodiad |
| Конфесія | індуїзм |
| Рід | Q113434540? |
| Батько | Virahcarmand |
| У шлюбі з | Kambuja-raja-lakshmid |
Життєпис ред.
Ймовірно належав до молодшої гілки династії Каундіньї II, що панувала в Фунані. Втім згідно китайських джерел належав до роду Ца. Син раджи Віравармана, якого низка дослідників розглядають як сина шримари Рудравармана I. Одружився з Камбуджараджалакшмі, яка вела свій родовід від Шрестхавармана I, вождя (поня) з першої династії Ченли.
Початок панування в Ченла є дискусійною. Також за різними версіями повстав проти родича Рудравармана I, або це сталося вже після смерті останнього. Зумів здобути незалежність, заснувавши столицю в Бхавапурі (сучасна центральна Камбоджа). До кінця життя вів війни з Фунанью в долині річки Меконг. Помер між 590 і 600 роками. Йому спадкував брат Махендраварман.
Джерела ред.
- George Coedès, «The Making of South-east Asia.» London: Cox & Wyman Ltd, 1962.
- Claude Jacques, «'Funan', 'Zhenla'. The reality concealed by these Chinese views of Indochina», in R. B. Smith and W. Watson (eds.), Early South East Asia: Essays in Archaeology, History, and Historical Geography, New York, Oxford University Press, 1979, pp. 371–9, p. 373.
- Ha Van Tan, «Óc Eo: Endogenous and Exogenous Elements», Viet Nam Social Sciences, 1-2 (7-8), 1986, pp. 91–101, pp. 91–92.