Бурульча

Бурульча — річка в Криму, права притока річки Салгир. Довжина Бурульчі 94 км, площа водозбору 265 км². Похил 12 м/км (у верхівї 34 м/км). Водозбірний басейн річки вузький, витягнутий у меридіональному напрямку. Улітку річка міліє, зате в пору сильних дощів несе бурхливі води, змітаючи все на своєму шляху.

Бурульча
Бурульча поблизу Ароматного
45°24′00″ пн. ш. 34°24′25″ сх. д.
Витік
Гирло	Салгір
• координати	45°24′00″ пн. ш. 34°24′25″ сх. д.
Країни:	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Довжина	94 км
Площа басейну:	265 км²
Притоки:	Суат
Медіафайли у Вікісховищі

Бере початок з карстового джерела на північному схилі масиву Тирке-яйла, що з'єднує Долгоруківську й Демерджинську яйли. Тече територією Білогірського й Красногвардійського районів Криму. Упадає Бурульча в Салгир праворуч за 93 км від гирла, біля села Новомикільське. Але вода не завжди доходить до Салгиру, гублячись у річкових наносах біля села Холмівка. Використовується на зрошення полів.

Верхня частина басейну розташована на північному схилі Головної гряди Кримських гір, середня — у передгірній зоні, що включає поздовжню долину й Зовнішню гряду, і нижня — у рівнинній частині Криму. Долина у верхів'ї V-подібна, у пониззі — ящикоподібна. Річище шириною 2-8 м (до 20 м); місцями порожисте, глибиною 0,6 м. Села, розташовані в родючій долині річки, не випадково носять назви Кримська Роза, Цвіточне, Ароматне, Курортне. У верхів'ях Бурульчі утворений заказник дикоростучих лікарських рослин — урочище Тирке.

Під час німецько-радянської війни у верхів'ях Бурульчі базувалися партизанські загони.

Притоки Бурульчи — річки Мала Бурульча, Партизанка, Суат.

Сточище Бурульчі межує із сточищем найбільшої притоки Салгиру — річкою Біюк-Карасу.

Література

• «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 131. — (№ 2261).
• (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
• Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Посилання

• БУРУЛЬЧА́ [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• (рос.) Салгир і його притоки.
• (рос.) Річки Криму. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• (рос.) Словник топонімів Криму.
• (рос.) Перечень территорий и объектов природно-заповедного фонда Автономной Республики Крым общегосударственного и местного значения по состоянию на 1 января 2001 г. (без г. Севастополя) [Архівовано 19 квітня 2013 у Archive.is]