Бульмастиф
Бульмасти́ф (англ. Bullmastiff) — сторожова порода собак 2 групи МКФ.
Походження ред.
Бульмастиф — відносно молода порода з групи молосів, виведена в Англії в XIX столітті при схрещуванні англійського мастифа зі староанглійським бульдогом. Це масивний, мускулистий і потужний собака, благородний і відданий своїм господарям.
Офіційне визнання порода отримала в 1924 році, тоді ж був затверджений стандарт[1].
Зовнішній вигляд ред.
Зовнішність бульмастифа мимоволі привертає до себе увагу. Це великий і могутній собака; грізного вигляду додає йому високий зріст, розвинена мускулатура, велика голова з чорною маскою і широкі груди. Попри свій страхітливий вигляд, власники сучасних бульмастифів знають, наскільки ці собаки ласкаві й люблячі істоти. Шерсть у бульмастифів коротка, але густа і блискуча, щільно прилягає до тіла. Забарвлення руде, палеве або тигрове; допускаються невеликі білі плями на грудях.
Схрещування англійського мастифа і староанглійського бульдога дало бульмастифу не тільки міць і значні розміри. При своїх габаритах, це напрочуд моторний, спритний та швидкий собака, з постійною готовністю до роботи й миттєвим «стартом» по команді господаря. Бульмастифу спочатку не були притаманні ознаки чисто бійцівських порід. А сьогодні це вже скоріше собака-компаньйон і вірний друг.
Вага дорослих особин 41-59 кг, Зріст близько 61-68 см.[2]
Характер та інші особливості ред.
Бульмастиф — це спокійний і врівноважений собака, не схильний до необґрунтованої агресії. Однак випадки нападу на людей були[3]. Бульмастиф безмежно відданий своїм господарям, нейтральний до друзів сім'ї та знайомих людей, але насторожений до тих, кого не знає і не сприймає фамільярності. Собаці цієї породи необхідний простір і в будинку, і на природі; довгі прогулянки й тренування — запорука гарної фізичної форми бульмастифа.
Дресирування не представляє особливих складнощів. Щеня, починаючи з восьмимісячного віку, з легкістю засвоює основні команди; впертість, відкрите небажання підкорятися чи погана кмітливість у цій породі — рідкісний виняток. Бульмастиф тямущий, дисциплінований і терплячий, серйозно ставиться до роботи, хоча ігрові елементи під час дресирування допомагають краще закріпити засвоєні навички. У цих собак чудовий нюх і крім педантичного пошуку по сліду, бульмастифи навіть у найнесприятливіших умовах безпомилково здатні знаходити вибухівку, наркотики та людей під завалами.
Бульмастиф відмінно ладнає з дітьми господарів, а також з будь-якими тваринами, що живуть у будинку — кішки не виняток. Попри великі брилі, собака не слинявий, що притаманне багатьом молосам.
Породу виводили в Англії для охорони лісових угідь від браконьєрів. У XIX столітті спійманих на місці злочину «диких мисливців» чекала сувора кара. Знаючи про це, браконьєри відчайдушно захищалися і нерідко йшли навіть на вбивство єгерів, тільки б не потрапити в руки правосуддя. Для затримання браконьєрів і був потрібен сильний, сміливий, непідкупний собака, здатний непомітно для людини виявити її в нічному лісі й затримати. Селекційна робота заводчиків породи досить швидко відсортувала бульмастифів з необхідними якостями. Собаки мовчки, по запаху знаходили браконьєрів у лісі, потужним стрибком збивали з ніг, але не калічили, а гавкотом звали господаря. Тому бульмастиф від природи не брехло, і гавкає своїм оглушливим басом у виняткових випадках, попереджаючи про свою присутність, якщо сторонній його не бачить або не реагує на грізне гарчання. Варто згадати, що спочатку порода іменувалася «нічним собакою єгерів».
Цікаві факти ред.
- Довгі роки бульмастиф, на ім'я Ганнер був своєрідним талісманом англійської футбольної команди «Бульмастиф». Перед початком кожного матчу Ганнера виводили на поле і демонстрували публіці. Сам по собі неабиякий вигляд цього гідного представника породи знижував напруження фанатських пристрастей і число хуліганських витівок, а футболістам своєї команди надавав своєрідний заряд бадьорості й налаштовував їх на перемогу.
- Сьогодні бульмастифи, які втратили свої колишні бойові якості, вважаються собаками-компаньйонами. Єдине місце, де збереглося робоче поголів'я породи, і де бульмастифи досі несуть сторожову та охоронну службу — алмазні копальні компанії «Де Бірс» у Південно-Африканській республіці[4].
Розмір і вага ред.
Зріст бульмастифа в холці:
- Кобелі від 63,5 до 68,5 см (25-27 дюймів)
- Суки від 61 до 66 см (24-26 дюймів)
Маса:
- Кобелі від 50 до 59 кг (110-130 фунтів)
- Суки від 41 до 50 кг (90-110 фунтів)
Фільми про собак породи бульмастиф ред.
- Агент по кличці Спот[en] (США, 2001)
- Френк (США, 2007)
Примітки ред.
- ↑ СТАНДАРТ Бульмастиф. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 4 липня 2012.
- ↑ Бульмастиф - особливості, опис породи. Sobaky.Info (ru-RU) . 24 вересня 2018. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
- ↑ Гра Nintendogs перетворює собак на звірів. Архів оригіналу за 24 січня 2011. Процитовано 4 липня 2012.
- ↑ Бульмастиф [Архівовано 2 лютого 2015 у Wayback Machine.] — опис породи з фото і відео — Пошук-Друга.ру
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бульмастиф |