Бульвар Шевченка (Запоріжжя)
Бульвар Тараса Шевченка — бульвар у центрі міста Запоріжжя, розташований перпендикулярно проспекту Соборному.
Бульвар Тараса Шевченка Запоріжжя | |
|---|---|
 «Годинник закоханих» | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Вознесенівський |
| Колишні назви | |
| проспект Жданова (до 26 січня 1989) | |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 47°51′03″ пн. ш. 35°06′57″ сх. д. / 47.8508051° пн. ш. 35.1158654° сх. д. |
| Координати кінця | 47°50′21″ пн. ш. 35°06′07″ сх. д. / 47.839231° пн. ш. 35.101863° сх. д. |
| поштові індекси | 69000, 69002, 69037, 69105 |
| Транспорт | |
| Автобуси |
 : 4, 14, 17, 18, 29, 39, 44А, 46, 54, 55, 59, 61, 62, 63, 63А, 64, 67, 69, 72, 73, 75, 76, 80, 81, 83, 84, 85, 88, 89, 93, 99 |
| Тролейбуси |
 : 3, 8, 9, 11, 14, 17 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Готель «Khortitsa Palace», Палац культури «Дніпроспецсталь», «Годинник закоханих», школа № 20, міська лікарня № 10 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Бульвар Шевченка у Вікісховищі | |
Історія ред.
Виник наприкінці 1940-х років. Це було будівництво нового Запоріжжя. Вели його харківські архітектори, а закінчували вже запорізькі. Починалася вулиця від будівлі технікуму (згодом — будівля мерії) і закінчувалася на березі Дніпра. З 1949 року названий на честь радянського партійного діяча, відомого запровадженням культурної доктрини Андрія Жданова. У 1963 році на березі річки Дніпро був намитий пісок і облаштований величезний міський пляж, які назвали за аналогією — Ждановським.
26 січня 1989 року бульвар отримав сучасну назву. У період «розквіту перебудови» в Запоріжжі звернулися до коріння і згадали про Тараса Шевченка, на честь якого і був перейменований проспект Жданова в бульвар Шевченка, як данину пам'яті великому Кобзареві, який відвідав острів Хортицю й село Вознесенку[1][2].
Біля сучасного бульвару Шевченка за радянські часи був знятий кінофільм «Весна на Зарічній вулиці». Про цей фільм нагадує годинник на площі біля мерії міста. Щогодини грає мелодія «Коли весна прийде, не знаю». На бульварі облаштовані фонтани і два пам'ятники — вчительці і сталевару.
Інфраструктура ред.
На бульварі Шевченка встановлено декілька пам'ятників.
1974 року, на честь радянських льотчиків, що брали участь у Другій світовій війні було встановлено літак МіГ-19, пізніше, у 1997 році, однак він був змінений відновленим винищувачем часів війни Ла-5.
- Пам'ятник радянським льотчикам Запоріжжя на перетині бульвара Шевченка та вулиці Перемоги
-
Літак У-2 (2006) -
-
-
-
.jpg)
2002 року, за ініціативою тодішнього мера Запоріжжя Олександра Поляка, на бульварі Шевченка споруджена мережа фонтанів та «Годинник закоханих». Спочатку для годинника, прикрашеного гербом Запоріжжя, планувалася роль міських «курантів», але потім їх вирішили зробити музичними — тепер з настанням кожної нової години хронометр програє уривок з пісні «Коли весна прийде, не знаю…», що вважається неофіційним гімном Запоріжжя (з художнього фільму «Весна на Зарічній вулиці»). А «закоханим» годинник став після того, як молодята узяли за традицію обов'язково біля них фотографуватися[3].
2005 року, на розі бульвару Шевченка та вулиці Перемоги, було відкрито пам'ятник до 60-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні[4].
2011 року збудований 17-поверховий чотиризірковий готель і бізнес-центр Khortitsa Palace, який розташований наприкінці бульвару з виглядом на Дніпро, Набережну і острів Хортиця.
У травні 2022 року, через російське вторгнення в Україну, яка нині триває, районна адміністрація декомунізувала цей літак. На ньому прибрали усі радянські елементи, написали «Слава Україні», а на самому постаменті з'явився напис «Все буде Україна»[5].
.jpg)
14 лютого 2019 року на бульварі Шевченка навпроти міської ради і біля «Годинника закоханих» встановлено Стелу закоханих. Вона представляє собою прямокутну фігуру з серцем та Купідоном нагорі. Також в скульптурі вбудований барабан, покрутивши який можна побачити «пророкування», що очікує закоханих: дружба, любов, поцілунок, подарунок, побачення або весілля. Відкриття стели пройшло під час заходу щодо встановлення рекорду Запоріжжя за кількістю одночасно пар, що цілуються, а також за тривалістю поцілунків[6][7].
Світлини ред.
-
Стела закоханих
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Вулиці, провулки, проспекти, бульвари та майдани м. Запоріжжя (Ш). Вулиці Запоріжжя — дзеркало історії. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 1 жовтня 2016.
- ↑ День народження Тараса Шевченка: як увічнили пам'ять про поета в Запоріжжі. Inform.zp.ua. 10 березня 2024.
- ↑ Міські куранти. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016.
- ↑ Пам'ятник до 60-річчя Перемоги у Другій світовій війні. Архів оригіналу за 9 серпня 2016.
- ↑ Бульвар Шевченка у Запоріжжі: від історії до декомунізації радянського літака - zaporizhzhia-future.com.ua (укр.). 9 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ У центрі міста відкрили стелу закоханих: вона може робити романтичні передбачення. Архів оригіналу за 17 лютого 2019.
- ↑ Терка і надгробок: запорожці незадоволені новою Стелою закоханих. Архів оригіналу за 17 лютого 2019.
Посилання ред.
- Бульвар Шевченка в Запоріжжі. ЗаБор. [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Транспорт Запоріжжя. City.dozor. [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Транспорт Запоріжжя. EasyWay. [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]