Буданівський замок — фортифікаційна споруда у селі (колишньому містечку) Буданові Теребовлянського району Тернопільської області.

Буданівський замок

49°09′40″ пн. ш. 25°42′33″ сх. д. / 49.1613056° пн. ш. 25.7092778° сх. д. / 49.1613056; 25.7092778Координати: 49°09′40″ пн. ш. 25°42′33″ сх. д. / 49.1613056° пн. ш. 25.7092778° сх. д. / 49.1613056; 25.7092778
Тип шато
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Тернопільська область, Теребовлянський район, Буданів
Матеріал кам'яний
Засновник Станіслав Конєцпольський
Будівництво поч. XVII ст. — 
Стан частково збережений
Буданівський замок. Карта розташування: Україна
Буданівський замок
Буданівський замок (Україна)
Мапа

CMNS: Буданівський замок у Вікісховищі

Історія ред.

 
Замок до Першої світової війни
 
Вежа

Перший дерев'яний замок у Буданові був зведений його власником Якубом Будзановським. На початку XVII століття на місці зруйнованого кримськими татарами дерев'яної, співвласники міста брати Ян та Марцін Ходоровські сприяють спорудженню мурованої фортеці; у 1631 році вони продали замок Александрові Сененському (сину Даніеля Сененського та Ельжбети Тарновської[1]).[2] Потім  замок перейшов у власність до родини Левочинських.

Під час Національно-визвольної війни українського народу 16481653 років. під проводом Богдана Хмельницького козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ї козацької атаки 1651 року був здобутий). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: «тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими».

Замок відбудували, але турецька армія паші Ібрагіма Шишмана в 1675 році потужними артобстрілами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі Погибниця. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. У 1765 році Евстахій Потоцький на догоду своїй дружині Марії з Ковтських подарував Буданівський замок черницям, виділив кошти на його переобладнання під монастир.

У 1846 році монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.

Після Другої світової війни, в 1956 році відновлений замковий комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.

Замок на гербі Буданова ред.

Сучасний герб Буданова затверджений 25 березня 1999 року. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком.

Опис замку ред.

Замок височить на Замковій горі, підступи до якої утруднюють природні перешкоди.

Збереглися дві наріжні конусоподібні башти з двома ярусами гарматних амбразур, що зводяться на висоту п'ятиповерхового будинку. Поряд з баштами збереглися фрагменти замкових мурів та старі келійні корпуси, переобладнані із замкових казарм, що тягнуться до костелу.

Примітки ред.

  1. Sienienscy (01) [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Blaschke K. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34.

Література ред.

  • Рутинський М. Й. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. — К., 2007.
  • Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — S. 33—35. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)

Посилання ред.