Бруно Дельбоннель
Бруно́ Дельбонне́ль (фр. Bruno Delbonnel; нар. 1957, Нансі, Франція) — французький кінооператор. Лауреат премії «Сезар» за операторську роботу у фільмі «Довгі заручини», багаторазовий номінант на премію «Оскар».
| Бруно Дельбоннель | |
|---|---|
| фр. Bruno Delbonnel | |
.jpg) | |
| Дата народження | 1957[1][2][…] |
| Місце народження | Нансі[1] |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | оператор |
| Alma mater | Паризький університет |
| Роки активності | 1981 — наш час |
| IMDb | ID 0216632 |
| Нагороди та премії | |
|
Європейський кіноприз (2001) «Сезар» (2005) | |
 Бруно Дельбоннель у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Бруно Дельбоннель народився в 1957 році в місті Нансі, Франція[4]. У десятирічному віці переїхав з батьками до Парижа. Захопився фотографією. Навчався в приватній кіношколі. У 1975 році почав знімати короткометражні й анімаційні стрічки, отримав підтримку відомого оператора старшого покоління Анрі Алекана. Закінчив філософський факультет Сорбонни та Вищу школу кінематографічних досліджень (ESEC, 1978)[5]. У 1980 побував у США, познайомився з Нестором Альмендросом.
З 1979 Дельбоннель постійно працює з Жаном-П'єром Жене. Спіпрацював також з режисерами Тімом Бертоном, Олександром Сокуровим, Седріком Клапішем та ін.
У 2017 році Бруно Дельбоннель знімає біографічний фільм про Вінстона Черчилля «Темні часи», у співпраці з Джо Райтом (режисер фільму). За операторську майстерність у цьому фільму Дельбоннель вп'яте був номінований як найкращий оператор на здобуття у 2018 році кінопремії «Оскар» Американської кіноакадемії[6][7] та Премії BAFTA Британської кіноакадемії.[8]
Бруно Дельбоннель є членом Асоціації французьких кінооператорів та Американського товариство кінооператорів[9][10].
Фільмографія ред.
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | |
|---|---|---|---|---|
| 1984 | к/м | Немає спокою Біллі Бракко | Pas de repos pour Billy Brakko | Жан-П'єр Жене |
| 1993 | У цього світу не було шансу мати батьків-комуністів | Tout le monde n'a pas eu la chance d'avoir des parents communistes | Жан-Жак Зільберман | |
| 1996 | C'est jamais loin | Ален Сантонз | ||
| 1999 | т/с | Кімната № 13 | Chambre n° 13 | |
| 2000 | Марі, Нонна, діва і я | Marie, Nonna, la vierge et moi | Франсіс Рено | |
| 2001 | Амелі | Le Fabuleux destin d'Amélie Poulain | Жан-П'єр Жене | |
| 2001 | Смерть в Голлівуді | The Cat's Meow | Пітер Богданович | |
| 2003 | Ні за, ні проти (а зовсім навпаки) | Ni pour, ni contre (bien au contraire) | Седрік Клапіш | |
| 2004 | Довгі заручини | Un long dimanche de fiançailles | Жан-П'єр Жене | |
| 2006 | Париже, я люблю тебе (сегмент "Tuileries") | Paris, je t'aime | Брати Коени | |
| 2006 | Погана слава | Infamous | Дуглас Макграт | |
| 2007 | Крізь Всесвіт | Across the Universe | Джулі Теймор | |
| 2009 | Гаррі Поттер і Напівкровний Принц | Harry Potter and the Half-Blood Prince | Девід Єйтс | |
| 2011 | Фауст | Олександр Сокуров | ||
| 2012 | Похмурі тіні | Dark Shadows | Тім Бертон | |
| 2013 | Всередині Люїна Дейвіса | Inside Llewyn Davis | Брати Коени | |
| 2014 | Великі очі | Big Eyes | Тім Бертон | |
| 2015 | Франкофонія | Francofonia | Олександр Сокуров | |
| 2016 | Дім дивних дітей міс Сапсан | Miss Peregrine's Home for Peculiar Children | Тім Бертон | |
| 2017 | Темні часи | Darkest Hour | Джо Райт | |
| 2018 | Балада Бастера Скраггса | The Ballad of Buster Scruggs | Брати Коени | |
| 2021 | Жінка у вікні | The Woman in the Window | Джо Райт | |
| 2021 | Макбет | The Tragedy of Macbeth | Джоел Коен | |
Визнання ред.
| Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія Європейської кіноакадемії | ||||
| 2001 | Найкращий європейський кінооператор | Амелі | Перемога | |
| 2005 | Довгі заручини | Номінація | ||
| 2012 | Премія Карло ді Пальми найкращому європейському кінооператору | Фауст | Номінація | |
| Премія «Оскар» | ||||
| 2002 | Найкращий оператор | Амелі | Номінація | |
| 2005 | Довгі заручини | Номінація | ||
| 2010 | Гаррі Поттер і Напівкровний Принц | Номінація | ||
| 2014 | Всередині Люїна Дейвіса | Номінація | ||
| 2018 | Темні часи | В очікуванні | ||
| Премія BAFTA | ||||
| 2002 | Найкращий оператор | Амелі | Номінація | |
| 2014 | Всередині Люїна Дейвіс | Номінація | ||
| 2018 | Темні часи | В очікуванні | ||
| Премія Сезар | ||||
| 20-02 | Найкраща операторська робота | Амелі | Номінація | |
| 2005 | Довгі заручини | Перемога | ||
| Премія Американського товариства кінооператорів | ||||
| 2002 | Видатне досягнення в кінооператорській майстерності | Амелі | Номінація | |
| 2005 | Довгі заручини | Перемога | ||
| 2014 | Всередині Люїна Дейвіса | Номінація | ||
| 2018 | Темні часи | Номінація | ||
| Премія «Супутник» | ||||
| 2005 | Золотий супутник найкращому оператору | Довгі заручини | Номінація | |
| 2007 | Супутник найкращому оператору | Через Всесвіт | Номінація | |
| 2011 | Фауст | Номінація | ||
| 2013 | Всередині Люїна Дейвіса | Перемога | ||
| 2017 | Темні часи | Номінація | ||
| Кінофестиваль Camerimage | ||||
| 2007 | Золота жабка | Через Всесвіт | Номінація | |
| Срібна жабка | Перемога | |||
| 2013 | Бронзова жабка | Всередині Люїна Дейвіса | Перемога | |
| Національна спілка кінокритиків США | ||||
| 2014 | Найкращий оператор | Всередині Люїна Дейвіса | Перемога | |
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #140023879 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Delbonnel, Bruno 1957- / Kameramann (de-DE) . Katalog der Deutschen Nationalbibliothek. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2017.
- ↑ BRUNO DELBONNEL. www.cinematographers.nl. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 13.02.2018.
- ↑ 2018 Oscar Nominations: ‘The Shape of Water’ Leads With 13 Nominations. New York Times. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 13.02.2018.
- ↑ Оголошено номінантів на «Оскар-2018». Повний перелік. Детектор медіа. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 24.01.2018. Процитовано 24.01.2018.
- ↑ Nominations 2018: trois films mènent la danse!. lesmagritteducinema.com (фр.) . 11 січня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 11.01.2018.
- ↑ Bruno Delbonnel - Fiche Afcinema (фр.). www.afcinema.com. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
- ↑ The ASC -- American Cinematographer: ASC Close-Up:. www.theasc.com. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 26 березня 2017.
- ↑ Нагороди та номінації Бруно Дельбоннеля на сайті IMDb (англ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бруно Дельбоннель |
- Бруно Дельбоннель на сайті IMDb (англ.)
- Дельбоннель в Інтернет-енциклопедії кінооператорів [Архівовано 14 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |