Бреус Яків Георгійович
Яків Георгійович Бре́ус (нар. 14 січня 1911, Херсон, Російська імперія — пом. 10 серпня 1972, Одеса, СРСР) — майор радянської армії, учасник радясько-фінської та німецько-радянської воєн.
| Яків Георгійович Бреус | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народився |
14 січня 1911 Херсон,  Російська імперія | ||||||
| Помер |
10 серпня 1972 (61 рік) Одеса, Українська РСР,  СРСР | ||||||
| Поховання | Алея Слави | ||||||
| Країна |
СРСР Російська імперія | ||||||
| Учасник | німецько-радянська війна | ||||||
| Військове звання | майор | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія ред.
Яків Бреус народився 14 січня 1911 року в Херсоні в сім'ї службовця. Здобув початкову освіту, працював вантажником у порту. У 1930 році закінчив морський технікум у Херсоні, працював машиністом торгового флоту. У 1933 році був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. У 1938 році закінчив курси молодших лейтенантів, а в 1939 році — курси «Постріл». Брав участь у радянсько-фінській війні, за успіхи під час боїв на Карельському перешийку нагороджений орденом Червоного прапора.
З початку німецько-радянської війни перебував на її фронтах. Рота Бреуса брала участь у боях біля річки Прут. Коли під час бою під Дубоссарами загинув командир 3-го батальйону 161-го стрілецького полку 95-ї стрілецької дивізії Приморської армії Південного фронту, лейтенант Бреус призначений на його посаду. 9 серпня 1941 в районі станції Роздільна та села Понятівка вороги прорвалися і двома ротами увійшли в тил військам РСЧА. Вночі того ж дня батальйон Бреуса оточив противника.
18 серпня 1941 батальйон Бреуса зайняв оборону в районі станції Карпове. Німецькі війська атакували силами піхоти за підтримки 60 танків.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1942 присвоєно звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 2752.
Брав участь у битвах за Кавказ, на території України, Латвії та Східної Пруссії. Тричі був поранений. Останнє, важке поранення, отримав під час штурму Кенігсберга. Демобілізувавшись з армії, Бреус жив в Одесі. Помер 10 серпня 1972, похований на Алеї Слави в Одесі.
Нагороджений двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, а також низкою медалей. На його честь названа одна з вулиць Одеси.
Джерела ред.
- Бреус Яків Георгійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Алея Героїв уроженців та жителів Херсонщини
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382
- Крылов Н. И. Не померкнет никогда. — М.: Воениздат, 1984.