Брама Заборовського

Брама Заборовського
	Координати: 50°27′07″ пн. ш. 30°30′44″ сх. д. / 50.4521778° пн. ш. 30.5122833° сх. д.
Тип	церква
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна
Розташування	Київ
Тип будівлі	брама
Архітектор	Йоган Шедель (?)
Будівник	Рафаїл Заборовський
Будівництво	1746
Стан	реставрована
	Брама Заборовського (Україна)
	Брама Заборовського у Вікісховищі

Бра́ма Заборо́вського — пам'ятка архітектури національного значення 18 століття, західний (з боку Золотих воріт) парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору у Києві. Один із найяскравіших зразків українського бароко.

Історія ред.

Споруджена 1746 року^[1] під час масштабних реставраційно-будівельних робіт на території Софії Київської — ймовірно, архітектором Йоганом Шеделем. Замовник — київський митрополит Рафаїл Заборовський, знавець та любитель мистецтва, іменем якого і названо пам'ятку.

У 19 столітті, під час будівельного буму, брама опинилася у глухому провулку, рівень землі біля неї підвищився на метр^[2]. Через це у 1822—1823 роках пам'ятку майже повністю розібрано, арку збереженого східного фасаду замуровано цеглою, а прилеглий митрополичий двір перетворено в сад.

Архітектура ред.

Від первісної брами зберігся тільки західний фасад. Решту розібрано у 19 столітті (станом на 2010 рік відтворено, реставрація триває).

Археологічними розкопками 1957 року встановлено первісні планування та вигляд брами. Це була одноповерхова прямокутна будівля зі сторонами 16,67 м (з півночі на південь) та 13,46 м (зі сходу на захід), зведена з цегли на вапняному розчині. В центральній частині пролягав арковий проїзд завширшки 3,87 м, а з боків знаходилися кордегардії. Всі перекриття пам'ятки — склепінчасті, її увінчував двосхилий дах, обидва (східний та західний) фасади прикрашали фронтони.

Збережений автентичний фасад оздоблено двома парами колон з коринфськими капітелями і завершено високим фігурним фронтоном із соковитим рослинним орнаментом, який імітує листя аканту й винограду, та гербом митрополита Рафаїла Заборовського.

На думку Дмитра Антоновича, брама

«… зібрала всі примхи й усю безмежну вибагливість козацького бароко, всю його мальовничість і всі його архітектонічні нелогічності, химерність ламаних ліній, що очеркують фронтон, жагу до різьбарської пересиченості. З цих, здавалося б, невдячних елементів утворено цілість химерну, примхувату, але незвичайно мальовничу, принадну, затишну й красномовну.»^[3]

Сучасність ред.

У 1990 році в комплексі ансамблю Софії Київської пам'ятку занесено до Переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

З 2007 року за спеціальним дозволом ЮНЕСКО триває відтворення споруди у первісному вигляді — для забезпечення її архітектурної цілісності. Землю трапецієподібного майданчика перед брамою вибрано на 1,2 м, з боку провулку влаштовано сходи вниз.