Боснійська Посавина — край у північно-східній частині Боснії та Герцеговини; велика рівнинна місцевість на південному березі Сави.

Боснійська Посавина на території Боснії та Герцеговини

Річка Сава обмежує область із півночі, північно-західною межею є гора Мотаїця, з півдня — гори Озрен та Требава, з південно-східного боку — Маєвиця. З центральною частиною Боснії та Герцеговини регіон зв'язаний природним проходом по долині річки Босна, через Добойську і Врандуцьку ущелини, західні частини доступні через прохід уздовж річки Укрина.

Економіка ред.

У період Боснійської війни, особливо в останні десять років, Боснійська Посавина була одним із найбагатших районів Боснії та Герцеговини. Область має важливе сільськогосподарське і промислове значення. Її називають «житницею Боснії та Герцеговини». У місті Брод розташований нафтопереробний завод, а у Модричі знаходяться металургійні та хімічні підприємства, а також фабрики легкої промисловості. Край багатий лісовими та водними ресурсами.

Транспорт ред.

Боснійська Посавина сполучена з іншими частинами Боснії та Герцеговини, а також з Хорватією та рештою Європи шосейними дорогами, залізничним та річковим транспортом.

Основні напрямки: Шамац — Модрича — Добой — Сараєво — Мостар — Плоче; Орашє — Тузла[1] — Сараєво — Мостар — Плоче; Брод — Дервента — Добой — Зениця — Сараєво — Мостар — Плоче.

Залізнична магістраль: Шамац — Модрича — Зениця — Сараєво.

Річка Сава протікає вздовж Боснійської Посавини. Найбільший річковий порт — Шамац.

Населення ред.

За даними перепису населення 1991 року в Боснійській Посавині проживало 312 401 людина.[2] З них:

  • Хорвати: 135 640, 44 %
  • Серби: 79 643, 26 %
  • Боснійці: 72 126, 23 %

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. pubmeddev; al, Wiesmann UN , et. Effect of chloroquine on cultured fibroblasts: release of lysosomal hydrolases and inhibition of their uptake. - PubMed - NCBI. www.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). PMID 4. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 8 жовтня 2019.
  2. Popisi stanovništva. FEDERALNI ZAVOD ZA STATISTIKU. Архів оригіналу за 22 квітня 2016.

Література ред.