Борисов Григорій Григорович

Григорій Григорович Борисов (нар. 24 жовтня 1924(19241024), село Котельна Вельського повіту Вологодської губернії, тепер Устьянського району Архангельської області, Російська Федерація — 9 березня 2019, місто Одеса) — радянський діяч, командувач Центральної групи військ, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Борисов Григорій Григорович
Народився 24 жовтня 1924(1924-10-24)
село Котельна Вельського повіту Вологодської губернії, тепер Устьянського району Архангельської області, Російська Федерація
Помер 9 березня 2019(2019-03-09) (94 роки)
Одеса, Україна
Країна  СРСР
 Росія
 Україна
Національність росіянин
Діяльність воєначальник, політик
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 2 ступеня орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За зміцнення дружби по зброї»

Біографія ред.

Народився в селянській родині. З 1941 по 1942 рік працював у колгоспі.

З 1942 року — в Червоній армії. У 1943 році закінчив Велико-Устюзьке піхотне училище.

Учасник німецько-радянської війни з 1943 року. З червня 1943 року командував стрілецьким взводом і ротою, з грудня 1944 року — заступник командира стрілецького батальйону, з лютого 1945 року — командир батальйону. Воював на Північно-Західному і 2-м Прибалтійському фронтах. Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1946 році закінчив військові курси «Постріл». Служив командиром стрілецького батальйону, потім — командиром роти курсантів військового училища. З травня 1951 року — викладач тактики на курсах перепідготовки політичного складу військового округу.

У 1955 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.

У 1955—1958 роках — офіцер і старший офіцер відділу штабу військового округу. З лютого 1958 року — начальник відділення штабу мотострілецької дивізії, командир мотострілецького полку, начальник штабу мотострілецької дивізії.

У 1967 році закінчив Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР.

З липня 1967 року — начальник відділу управління штабу військового округу.

У 1968—1970 роках — командир дивізії.

З серпня 1970 року — 1-й заступник начальника штабу Одеського військового округу.

У 1973—1976 роках — Головний військовий радник СРСР в Сомалійській Демократичній республіці.

У грудні 1976 — квітні 1979 року — начальник штабу Приволзького військового округу. У 1977 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу ЗС СРСР.

З 1979 року — 1-й заступник начальника Головного управління Генерального штабу СРСР.

З1 грудня 1980 — 30 вересня 1984 року — командувач Центральної групи військ.

У 1984—1988 роках — 1-й заступник головнокомандувача військ напряму.

У 1988—1989 роках — представник головнокомандувача Об'єднаних збройних сил держав — учасників Варшавського договору.

Потім — на пенсії у місті Одесі.

Військові звання ред.

Нагороди ред.

Джерела ред.