Богиня Мінерва в оточенні Математики і Геометрії
Богиня Мінерва в оточенні Математики і Геометрії — фреска, створена 1551 року для декрування зали палацу Соранці.
«Богиня Мінерва в оточенні Математики і Геометрії» | |
Автор | Паоло Веронезе |
---|---|
Час створення | 1551 |
Розміри | 190 x 284 см |
Матеріал | фреска, вапнякові фарби |
Місцезнаходження | Палаццо Бальбі (Венеція) |
Історія ред.
Талановитий архітектор Мікеле Санмікелі був тісно пов'язаний з містами Верона, Венеція та Рим. Папи римські та уряд Венеції використовували його як військового інженера та фортифікатора. Але він створював проєкти і світських споруд-палаців для італійських аристократів. Так, Мікеле Санмікелі створив проект палацу для венеційського магната П'єро Соранцо, а декорувати палац запросив відомих майстрів фрескового живопису Паоло Веронезе, Джованні Баттіста Зелотті, Ансельмо Канера та Бернардино Індія.
Фрески були створені в парадній залі, в чотирьох бічних кімнатах та в атріумі.
1817 року палац був поруйнований за наказом його останнього володаря Франчесо Марія Барбаро. Залишки фресок були настільки майстерними, що граф Філіппо Бальбі, що був пристрасним художником-аматором і хіміком-інженером, перед руйнацією споруди познімав фрески зі стін. Філіппо Бальбі частку фресок передав у собор Кастельфранко, частку продав англійцям, частку — приватним особам з грошима. Тобто, комплекс фресок був розрізнений і перейшов у різні колекції. Точна кількість знятих зі стін фрагментів невідома, як і не досить відомо, хто з художників виконав певні фрески. Кількість знятих фрагментів називають у проміжку від 108 до 156.
Опис твору ред.
На світлоу тлі сидять три ошатно одягнені жінки. Жінка посередині головує за значенням, а її одяг відрізняється як святковими кольорами, так і коштовними оздобами. На голові жінки парадний шолом, а в руці — меч. За атрибутами вона не стільки Беллона (богиня війни), скільки Мінерва — римська богиня мудрості. Жінки, що її оточують — алегорії Математики та Геометрії. Їх одяг світло-сірий з небагатьма кольоровими акцентами. В руці Математики — абака, старовинний пристрій для лічби. Тлумачення напису привело до теорії, що в ній закодовані важливі для замовника роки. Так, рік 1523 збігався з роком весілля аристократа, а другий — збігався з роком віку Паоло Веренезе, коли той працював над фрескою.
Побутування твору ред.
Велика за розмірами фреска була внесена 1826 року в каталог Maddox Street Gallery в місті Лондон. Каталог надав їй назву «Беллона» роботи Паоло Веронезе з палацу Соранці. В Лондоні опинилась і більша частина фресок, знятих зі стін палацу Соранці. Відомо, що в 20 столітті фреска щонаменше тричі була продана на аукціонах. 2002 року фреска була придбана в регіоні Венето. Її передали для експонування у палаццо Бальбі, Венеція.
Джерела ред.
- Gisolfi Pechukas D., «Veronese and his collaborators, at la Soranza», Artibus et Historiae, 15, 1987, pp. 67–108
- Spiazzi A. M., «Un affresco di Paolo Veronese dalla Soranza», in Arte Veneta, n. 60, 2003, p. 228—233
- Squizzato L., «Nuove documentazioni intorno alla Soranza», p. 13-20, in Dal Pozzolo E. M., Cecchetto G. (a cura di), Veronese nelle terre di Giorgione, Venezia, 2014
- Zamperini A., Veronese, Milano, 2013
- Angelo Miatello, «The Bellona. From Painting by Paul Veronse», Castelfranco Veneto, 2014, pp. 133 (ISBN 978-88-88356-51-8)