Бленгеймський палац (англ. Blenheim Palace (вимовляється як /ˈblɛnɪm/ BLEN-im)) — монументальний заміський будинок у Вудстоку, Оксфордшир, Англія. Є основною резиденцією герцогів Мальборо. Єдиний некоролівський і неєпископський заміський будинок в Англії, який називали палацом. Бленгеймський палац був споруджений між 1705 та 1722 роками. У 1987 році палац був занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.[2]

Бленгеймський палац
Blenheim Palace [1]
Світова спадщина
Бленгеймський палац
51°50′28″ пн. ш. 1°21′39″ зх. д. / 51.84136266566687823° пн. ш. 1.36094830758671770° зх. д. / 51.84136266566687823; -1.36094830758671770
Країна
Тип культурна пам'ятка
Критерії I, II, VI
Об'єкт № 425

Мапа
CMNS: Бленгеймський палац у Вікісховищі

Палац як нагорода ред.

Бленгеймський палац був призначений як нагорода для Джона Черчиля, 1-го герцога Мальборо, як вдячність народу за військові перемоги герцога у війні за іспанську спадщину проти французів і баварців. Кульмінацією війни була Битва за Бленгейм у 1704 році. Проте незабаром після початку будівництва політична боротьба призвела до вигнання герцога Мальборо і архітектора сера Джона Ванбру.

Зразок англійського бароко ред.

Спроєктований у рідкісному стилі англійського бароко, що зберіг свій стиль донині з 1720 років. Це унікальний за своїм використанням палац — як сімейний будинок, мавзолей та національна пам'ятка. В Бленгеймському палаці також народився і жив сер Вінстон Черчилль.

Родинна резиденція Черчіллів ред.

Після будівництва палацу він став домівкою для сім'ї Черчіллів (згодом Спенсер-Черчиллів), які мешкала в ньому протягом наступних 300 років. Наприкінці 19-го століття, палац був врятований від знищення за рахунок коштів, отриманих від шлюбу Дев'ятого герцога Мальборо з Консуело Вандербільт, дочкою американського мільйонера Вільяма Вандербільта. Зовнішній вигляд палацу залишався в доброму стані.

 
Панорама палацу

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Blenheim Palace. World Heritage sites. UNESCO. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 8 травня 2010. 

Джерела ред.