Битва під Земпахом
Битва під Земпахом (нім. Sempach; 9 липня 1386) — битва між ополченням Швейцарського союзу й австрійськими військами Габсбургів. Розгром австрійської армії швейцарцями забезпечив визнання Габсбургами незалежності Швейцарії.
| Битва під Земпахом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війни за незалежність Швейцарії | |||||||
 Битва під Земпахом | |||||||
| Координати: 47°08′44″ пн. ш. 8°12′48″ сх. д. / 47.14555555558377620° пн. ш. 8.21333333336107607° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Швейцарський союз | Австрія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Союзне командування | Леопольд III | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 6000 чол. | 3 000 — 4000 чол. | ||||||
| Втрати | |||||||
| значні | значні | ||||||
Передумови ред.
Після поразки австрійців у битві під Моргартеном у 1315 році Швейцарський союз почав швидко зростати: до трьох перших «лісових» кантонів долучились нові: Цюрих у 1351 році, Гларус й Цуг у 1352 році, Берн у 1353. Нарешті у 1380 році до складу союзу увійшов Люцерн. Посилення Швейцарії сильно турбувало австрійських герцогів, що претендували на сюзеренітет над північними регіонами країни. Успіхи у здобутті нових земель, досягнуті герцогом Австрії Леопольдом III, створили можливості для рішучої атаки Габсбургами Швейцарської конфедерації. Приводом стало приєднання Люцерну, що перебував в орбіті габсбурзької монархії, до Швейцарії.
Перебіг битви ред.
Влітку 1386 року велика австрійсько-тірольська армія під командуванням самого герцога Леопольда III вирушила до Швейцарії. Уникаючи атак на крупні міста, австрійці 8 липня оточили невелике містечко Земпах за 13 км на південь від Люцерна. Незважаючи на чисельну перевагу австрійців, гарнізон Земпаха відмовився капітулювати, очікуючи на підхід основних швейцарських військ. Вже 9 липня, форсувавши річку Рейс, об'єднана армія Швейцарського союзу підійшла до розташування військ Леопольда III. В складі швейцарських військ були ополчення «лісових» кантонів, а також Цюриха й Люцерна. Ймовірно, швейцарська армія у декілька разів переважала австрійську, однак поступалась їй в озброєнні та навченості.
Припускаючи, що перед ними основні сили швейцарської армії, Леопольд III віддав наказ про початок атаки. Австрійські лицарі спішились й обрушились на швейцарців. Однак це виявився лише авангард військ супротивника. Головні швейцарські сили, розбивши колону ар'єргарду, що йшла на допомогу Леопольду III, перегрупувались й ударили австрійцям у фланг. Атака була настільки сильною, що піші лицарі були миттєво зім'яті, а їхні солдати, що охороняли коней, почали тікати. Австрійські війська були цілком розбиті, герцог Леопольд III й велика кількість австрійських дворян загинули на полі бою.
За легендою, ключову роль у перемозі відіграв швейцарський лицар Арнольд фон Вінкельрід, який з криком «Я відкрию вам прохід, а ви потурбуйтесь про мою дружину й дітей!» кинувся на вістря списів австрійців, тягнучи їх своїм тілом до землі й відкриваючи можливість швейцарцям для атаки.
Наслідки ред.
Розгром під Земпахом змусив Габсбургів визнати фактичну незалежність Швейцарського союзу. За миром 1394 року австрійський герцог Альбрехт III відмовився від сюзеренітету над швейцарськими кантонами.
Джерела ред.
- МАЦЮК Ігор Іванович ПЕРЕХІД ДО ПРОФЕСІЙНОГО НАЙМАНОГО ВІЙСЬКА: ПРИЧИНИ, СТАНОВЛЕННЯ, НАСЛІДКИ (кінець ХІІ – початок XVI ст.). Кваліфікаційна наукова праця на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА УДК 94(477.8) “12|16”.