Битва при Капоретто

Дата:	24 жовтня — 19 листопада 1917
Місце:	східна частина Північної Італії
Результат:	перемога військ німецько-австро-угорських військ; окуповано 14 000 км² Італії

Битва при Капоретто; Battaglia di Caporetto; Schlacht von Karfreit
	Італійський фронт; Перша світова війна
	Німецькі війська 12-ї піхотної дивізії на марші вздовж річки Ізонцо. Битва при Капоретто. 1917; Німецькі війська 12-ї піхотної дивізії на марші вздовж річки Ізонцо. Битва при Капоретто. 1917
	Координати: 46°12′52″ пн. ш. 13°38′33″ сх. д. / 46.21444444447177347° пн. ш. 13.642500000028° сх. д.
Дата:	24 жовтня — 19 листопада 1917
Місце:	східна частина Північної Італії
Результат:	перемога військ німецько-австро-угорських військ; окуповано 14 000 км² Італії
Сторони
Королівство Італія	Австро-Угорщина ; Німецька імперія
Командувачі
Луїджі Кадорна ; Луїджі Капелло	Світозар Бороєвич ; Александр фон Кробатін ; Отто фон Белов
Військові сили
400 000 о/с; 2 200 гармат	350 000 о/с; 2 213 гармат
Втрати
понад 10 тис. чоловік убитими; 30 тис. пораненими; 265 тис. полоненими; 3 152 гармат; 1 732 міномети; 3 тис. кулеметів	70 тис. чоловік загиблими та пораненими

Битва при Капоретто (італ. Battaglia di Caporetto, нім. Schlacht von Karfreit або нім. Zwölfte Isonzoschlacht) — стратегічна наступальна операція німецько-австро-угорських військ на Італійському фронті Першої світової війни. Битва, яка відома також як Дванадцята битва при Ізонцо, розпочалася о 02:00 вночі 24 жовтня 1917 року, коли німці та їхні австрійські союзники розпочали несподіваний та потужний прорив італійських позицій, з такими труднощами завойованих за тридцять попередніх місяців, і розгромити вщент італійську армію.

Скористувавшись складною ситуацією в Росії, де розпочався Жовтневий переворот 1917 року, німецьке командування спромоглося потай зосередити значні сили відбірних бойових дивізій поблизу міста Капоретто. Раптово завдавши нищівного удару по італійцях, які опинилися неготовими до оборонних дій, у зв'язку з виснажливими бойовими діями в одинадцяти попередніх боях при Ізонцо, вони змусили практично в паніці відступили супротивника до річки П'яве.

Поразка і відступ італійських військ викликали серйозне занепокоєння у керівництва Антанти. До Італії були терміново перекинуті 11 (5 англійських та 6 французьких) дивізій. З їх допомогою італійцям вдалося стримати наступ німецько-австрійських військ і до кінця листопада стабілізувати фронт.

Битва при Капоретто стала найбільшою гірською битвою 1-ї світової війни. Тільки з боку Італії в ньому брало участь 1,4 млн чоловік. Тут була досягнута найвища щільність артилерії за часів 1-ї світової війни (207,7 — 259 гармат та мінометів на 1 км фронту в 14-й армії). Італійська армія виявилася надламаною; вона втратила в битві понад 10 тис. чоловік убитими, 30 тис. пораненими, 265 тис. полоненими, 3 152 гармат, 1 732 міномети, 3 тис. кулеметів, велику кількість різнорідного військового майна. Десятки тисяч італійських солдатів дезертували з фронту. Німецько-австрійські війська, прорвавши позиційну оборону на гірському театрі війни, заглибилися в Північній Італії на 100 км і захопили до 14 тис. км² території. Проте в цілому, незважаючи на ці колосальні успіхи, наступальна операція при Капоретто не змінила загального стратегічного положення Антанти. Італія не була виведена з війни, хоча її внутрішньополітичне становище різко загострилося.

Битва при Капоретто опинилася найсерйознішою поразкою в історії італійської армії, навіть сьогодні в італійській мові термін «Капоретто» використовується, як синонім катастрофічного військового краху^[3].

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски

Примітки

↑ ^а ^б Tucker, Spencer C. (11 листопада 2010). Battles That Changed History: An Encyclopedia of World Conflict. United States: ABC-CLIO. с. 430. ISBN 978-1-59884-429-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 16 вересня 2012.
↑ ^а ^б Tucker, Spencer C.; Roberts, Priscilla Mary (25 жовтня 2005). World War I: A Student Encyclopedia. United States: ABC-CLIO. с. 431. ISBN 1-85109-879-8. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 5 серпня 2012.
↑ Silvestri 2006, p. 3

Література ред.

Конкэ. Сражение под Капоретто (1917 г.). — М. : Воениздат, 1940. (рос.)
Connelly, O. On War and Leadership: The Words of Combat Commanders from Frederick the Great to Norman Schwarzkopf, 2002 ISBN 0-691-03186-X
Dupuy R. E., &, Dupuy, T. N., The Encyclopedia of Military History, (revised edition), Jane's Publishing Company, 1970, SBN 356 02998 0
Morselli, M. Caporetto 1917: Victory or Defeat?, 2001 ISBN 0-7146-5073-0
Reuth, R. G. Rommel: The End of a Legend, 2005 ISBN 1-904950-20-5
Seth, Ronald: Caporetto: The Scapegoat Battle. Macdonald, 1965
Cavallaro, G. V. Futility Ending in Disaster. Xlibris, 2009

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Капоретто

Walks of Peace in the Soea Region Foundation: The Battles of the Isonzo, 1915-17(англ.)
The Battle of Caporetto, 1917 [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Pro Hereditate: The Isonzo Front [Архівовано 18 липня 2012 у Wayback Machine.]
La Grande Guerra: Novant'anni fa la Battaglia di Caporetto [Архівовано 6 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Битва при Капоретто [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Конкэ. Сражение под Капоретто (1917 г.). Замечания и выводы [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
1917 Разгром при Капоретто(рос.)
Капоретто [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

[Tucker_Sep2012-1] а ^б Tucker, Spencer C. (11 листопада 2010). Battles That Changed History: An Encyclopedia of World Conflict. United States: ABC-CLIO. с. 430. ISBN 978-1-59884-429-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 16 вересня 2012.

[Tucker_Aug2012-2] а ^б Tucker, Spencer C.; Roberts, Priscilla Mary (25 жовтня 2005). World War I: A Student Encyclopedia. United States: ABC-CLIO. с. 431. ISBN 1-85109-879-8. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 5 серпня 2012.

[3] Silvestri 2006, p. 3

[1]

[2]

[3]