Битва за плацдарм Нарва

Битва за плацдарм Нарва (нім. Schlacht um den Brückenkopf von Narva, ест. Narva lahingud) — серія битв та боїв на північному фланзі Східного фронту Другої світової війни між військами Ленінградського фронту та армійською групою «Нарва» за оволодіння стратегічно важливим Нарвським перешийком. Перша та найбільш тривала фаза багатомісячної битви за Нарву.

Битва за плацдарм Нарва
Schlacht um den Brückenkopf von Narva
Narva lahingud
Битва за Нарву
Німецько-радянська війна
Карта району бойових дій з 10 лютого по 23 квітня 1944
Карта району бойових дій з 10 лютого по 23 квітня 1944

Карта району бойових дій з 10 лютого по 23 квітня 1944
Координати: 59°22′ пн. ш. 28°12′ сх. д. / 59.367° пн. ш. 28.200° сх. д. / 59.367; 28.200
Дата: 2 лютого — 26 липня 1944
Місце: Нарва, Естонія
Результат: перемога радянських військ; відхід німецьких військ з Нарвського перешийку
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР Говоров Л. О.
СРСР Федюнінський І. І.
СРСР Коровніков І. Т.
СРСР Стариков П. Н.
СРСР Лембіт Перн
Третій Рейх Отто Шпонгеймер
Третій Рейх Йоханес Фріснер
Третій Рейх Антон Грассер
Третій Рейх Карл фон Офен
Третій Рейх Еренфрід Бьоге
Третій Рейх Фелікс Штайнер
Військові формування
Союз Радянських Соціалістичних Республік Ленінградський фронт
* 2-га ударна армія
* 8-ма армія
* 59-та армія
* 8-й Естонський стрілецький корпус
Третій Рейх Армійська група «Нарва»
* III танковий корпус СС
* XXVI армійський корпус
* XXXXIII армійський корпус
Військові сили
205 000 о/с[1]
2 500 гармат та мінометів
100 танків[2]
800 літаків[3]
123 541 о/с[3]
32 танка[2]
137 літаків[3]
Втрати
12 000 безповоротні втрати
46 000 санітарні втрати
65 000 загиблих та зниклих безвісти
235 000 поранених та хворих
130 одиниць бронетехніки
230 літаків

Загальні дані ред.

У битві за утримання стратегічно важливого Нарвського перешийку на боці німців, крім естонських колабораціоністів, брала участь значна кількість добровольців у складі частин Ваффен-СС з Норвегії, Данії, Нідерландів, Бельгії. Деякі західні історики тому звуть цю битву за активну участь кампанією Європейських СС проти більшовизму[4]. У той же час, колабораціоністські формування брали безпосередню участь у знищенні єврейського населення в Балтії, зокрема в Естонії.

Наступ на нарвському напрямку проводився радянськими військами в контексті Ленінградсько-Новгородської операції і мав за мету опанування Естонії, яка була анексована Радянським Союзом літом 1940 року. Захопивши кілька плацдармів на річці Нарва, Червона армія зав'язла в укріпленнях німецької лінії Вотан, що спиралися на потужні оборонні смуги поздовж річки від Нарвської затоки Балтійського моря до Чудського озера. Запеклі бої розгорнулися з лютого і тривали з короткими перервами до кінця квітня 1944. Наступом у ході операції 24-30 липня 1944 радянські війська опанували вузловий пункт оборони німецьких військ місто Нарву, однак супротивник відступив на 16 кілометрів на заздалегідь підготовлені рубежі, де продовжив вперто оборонятися на займаних позиціях. Війська Вермахту на цьому напрямку спромоглися блокувати наступ Червоної армії на вузькій смужці поздовж узбережжя на 5 місяців.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Hannes Walter. Estonia in World War II. Mississippi: Historical Text Archive. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 7 січня 2014.
  2. а б Mart Laar (2006). Sinimäed 1944: II maailmasõja lahingud Kirde-Eestis (Sinimäed Hills 1944: Battles of II World War in Northeast Estonia (in Estonian). Tallinn: Varrak.
  3. а б в Toomas Hiio (2006). «Combat in Estonia in 1944». In Toomas Hiio, Meelis Maripuu, & Indrek Paavle. Estonia 1940—1945: Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity. Tallinn. pp. 1035—1094.
  4. Christopher Ailsby, Hitler's Renegades: Foreign Nationals in the Service of the Third Reich, Brassey's 2004, ISBN 1-57488-838-2, page 145 and Tim Ripley, The Waffen-SS at War: Hitler's Praetorians 1925—1945, Zenith Imprint 2004, ISBN 0-7603-2068-3, page 189

Література ред.

Посилання ред.