Биківці (Польща)
Биківці (пол. Bykowce) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 796 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°32′36″ пн. ш. 22°16′32″ сх. д. / 49.54361111002777562° пн. ш. 22.27555556002777948° сх. д.Координати: 49°32′36″ пн. ш. 22°16′32″ сх. д. / 49.54361111002777562° пн. ш. 22.27555556002777948° сх. д.
|
Розташування ред.
Лежить при державній дорозі № 28. Знаходиться за 5 км на схід від адміністративного центру повіту — Сяніка і за 58 км на південь від адміністративного центру воєводства — Ряшева.
Історія ред.
Село закріпачене в 1435 р. під назвою Ритарівці. До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.
З середини XIX ст. до 1928 р. фільварком володіла родина Тарнавецьких, опісля — родина Планетів (був нотаріусом).
У 1929 році село нараховувало 367 мешканців. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
В селі була дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована в 1900 році. Належала до парафії Вільхівці Сяніцького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.
У 1939 році в селі проживало 440 мешканців, з них 270 українців, 165 поляків і 5 євреїв[2].
-
Вид на церкву з поля
(фото до 1936 р.). -
Хата
(фото до 1936 р.). -
Церква
(фото до 1936 р.). -
Поле
(фото до 1936 р.). -
Фрагмент села
(фото до 1936 р.). -
Хата
(фото до 1936 р.). -
Вид на церкву з поля
(фото до 1936 р.).
10 вересня 1939 р. село захопила південна мотоколона під командуванням Франца Ґайґера, однак уже наприкінці вересня німці передали село Червоній армії відповідно до пакту Ріббентропа-Молотова. 27 листопада 1939 р. територія включена до новоствореної Дрогобицької області, а 17 січня 1940 р. — до Ліськівського району. В 1940 р. з фільварку зробили колгосп «імені 17 вересня». Вздовж дороги до села зведені бункери «лінії Молотова», руїни яких збереглися досі. В червні 1941 р. село здобуте словацькими військами, загиблі словаки поховані на цвинтарі на околиці села. Цвинтар відкритий тодішнім президентом Словаччини о. Йозефом Тисо. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом і вже через місяць почата насильна мобілізація в Червону армію. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон територію зі складу Дрогобицької області передано Польщі, а українське населення терором спонукалося до виїзду в СРСР. Тих українців, які не виїхали, в 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі[3] або ув’язнено в концтаборі Явожно, а на їх місце поселили поляків. В 1949 р. поляки зруйнували церкву. Гробниця Тарнавєцького та могили загиблих у вересні 1939 року воїнів збереглися на церковному кладовищі. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква Покрова Богородиці ред.
Перша церква у Биківцях, ймовірно, розташовувалась на місці під назвою "церквище" і була заснована в 1626 році. Наступна побудована в 1724 році, на пагорбі біля лісу, за ініціативою греко-католицького священика Антонія Криницького в українському національному стилі і розташовувався біля старого кладовища. Пошкоджена у 1944 артилерійськими снарядами під час військових дій. Була зруйнована, з дозволу місцевої влади, групою мешканців поляків у 1949 році.[4]
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 418 | 94 | 288 | 36 |
| Жінки | 378 | 79 | 227 | 72 |
| Разом | 796 | 173 | 515 | 108 |
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Биківці (Польща)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ Cerkiewnik Polski - katalog cerkwi w kraju i okolicach. Karta katalogowa nr 611, Bykowce, cerkiew drewniana, nie istnieje[недоступне посилання]
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також ред.
- Bykowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 505. (пол.)
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 144-147 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |