Березнегува́тське — село в Україні, у Софіївській сільській громаді Баштанського району Миколаївської області. Населення становить 845 осіб.

село Березнегуватське
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Баштанський район
Громада Софіївська сільська громада
Основні дані
Засноване 1918
Населення 845
Площа 0,99 км²
Густота населення 853,54 осіб/км²
Поштовий індекс 55620
Телефонний код +380 5151
Географічні дані
Географічні координати 47°45′14″ пн. ш. 32°16′30″ сх. д. / 47.75389° пн. ш. 32.27500° сх. д. / 47.75389; 32.27500Координати: 47°45′14″ пн. ш. 32°16′30″ сх. д. / 47.75389° пн. ш. 32.27500° сх. д. / 47.75389; 32.27500
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Водойми Балка Березнегувата
Місцева влада
Адреса ради 55632, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Софіївка, вул. Софіївська, 24/1
Карта
Березнегуватське. Карта розташування: Україна
Березнегуватське
Березнегуватське
Березнегуватське. Карта розташування: Миколаївська область
Березнегуватське
Березнегуватське
Мапа
Мапа

Село розташоване за 25 км на захід від міста Новий Буг і за 30 км від залізничної станції Новий Буг на лінії Миколаїв-Сортувальний — Долинська.

Географія ред.

Селом тече Балка Березнегувата. Неподалік знаходилось колишнє село Златопіль.

Історія ред.

На околицях села Пелагіївки виявлено пізнопалеолітична стоянка (понад 20 тис. років тому), біля села Новорозанівки — поселення епохи неоліту і міді (V—III тисячоліття до п. е.), а також декілька поселень і могильник епохи ранньої і пізньої бронзи (III—I тисячоліття до н. е.). У села Новорозанівки досліджено поховання скіфського воїна (V ст. до н. е.), похованого в повному озброєнні (пластинчатий шолом і панцир, два дротики, меч і сагайдак із стрілами).

Населений пункт виник у кінці XIX століття.

На фронтах Німецько-радянської війни воювали 216 жителів села, 54 з них загинули, 98 — удостоєні урядових нагород.

У 1973 році в селі Березнегуватське споруджений меморіальний комплекс на честь односельців, загиблих у боротьбі з нацистами.

За часів УРСР в селі працював колгосп «Молода гвардія». За трудові успіхи орденами і медалями нагороджені 86 чоловік, серед них ордени Трудового Червоного Прапора удостоєні ланковий В. П. Канишева, свинарки С. Н. Симчера і М. П. Постика, завідувач фермою великої рогатої худоби Н. К. Шиян.

До 2020 році орган місцевого самоврядування — Березнегуватська сільська рада. В тому ж році, у зв'язку адміністративно-територіальною реформою населений пункт включено до складу Софіївської сільської громади та Баштанського району.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 820 осіб, з яких 398 чоловіків та 422 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 843 особи.[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,75 %
російська 1,66 %
молдовська 0,36 %
болгарська 0,12 %
вірменська 0,12 %

Економіка ред.

У селі обробляються 4946 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4078 га орних земель. Основні напрями виробництва — зернове і м'ясо-молочне з розвиненим свинарством. В селі два магазини, пункт побутового обслуговування, відділення Укрпошти. Відділення Ощадбанку України.

Освіта і культура ред.

У селі працює середня одинадцятирічна школа з інтернатом (20 учителів і 207 учнів), клуб із залом на 200 місць, бібліотека з книжковим фондом 9,1 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт. Дитячі ясли-сад на 50 місць.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання ред.