Березневі іди (день)
Іди (лат. Idus, від етруська. Iduare, «ділити») — в римському календарі так називався день в середині місяця. На 15-е число іди припадали у березні, травні, липні та жовтні; на 13-е — в інших восьми місяцях.[1]
| Березневі іди | |
| Названо на честь | Іди і березень |
|---|---|
 Березневі іди у Вікісховищі | |
В березневі іди (15 березня) 44 року до н. е. змовниками був убитий Гай Юлій Цезар[2]. Згідно з Плутархом, провісник попередив Цезаря за декілька днів, що в цей день йому слід побоюватися смерті. Зустрівши віщуна по дорозі в Сенат, Цезар сказав йому з насмішкою: «Березневі іди наступили». «Наступили, але ще не пройшли» — відповів провісник[3]". Через декілька хвилин Цезар був вбитий. Фраза «Бережися березневих ід!» з п'єси Шекспіра «Юлій Цезар» стала крилатою.
Примітки ред.
- ↑ Климишин, 1990, с. 279.
- ↑ Климишин, 1990, с. 289.
- ↑ Мартовские иды (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 15 березня 2019.
Література ред.
- Jörg Rüpke: Kalender und Öffentlichkeit: Die Geschichte der Repräsentation und religiösen Qualifikation von Zeit in Rom. de Gruyter, Berlin 1995, ISBN 3-11-014514-6.
- Мартовские иды // Ломбард — Мезитол. — М. : Советская энциклопедия, 1974. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 15).
- Климишин И. А. Календарь и хронология. — Изд. 3. — М.: Наука, 1990. — С. 279, 289. — 478 с. — 105 000 экз. — ISBN 5-02-014354-5.