Вікіпедія

Березенська волость

Березенська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Березне.

Березенська волость
Центр Березне
Площа 56 893 (1885)
Населення 10 980 осіб (1885)
Густота 17.7 осіб / км²
Наступники ґміна Березне

Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 16 сільських громад. Населення — 10980 осіб (5115 чоловічої статі та 5865 — жіночої), 730 дворових господарства[1].

Основні поселення волості:

  • Березне — колишнє власницьке містечко при річці Случ за 70 верст від повітового міста, 1012 осіб, 115 дворів; волосне правління; православна церква, костел, католицька каплиця, синагога, 3 єврейських молитовних будинки, школа, богадільня, 82 лавки. За 4 версти — цегельний завод. За 13 верст — винокурний завод із водяним млином. За 13 верст — смолоскипидарний завод.
  • Білашівка — колишнє власницьке село, 486 осіб, 59 дворів, православна церква, водяний млин, вітряк.
  • Вітковичі — колишнє власницьке село при річці Случ, 510 осіб, 50 дворів, водяний млин.
  • Городище — колишнє власницьке село при річці Случ, 503 особи, 63 двори, водяний млин.
  • Князь-Село — колишнє власницьке село при річці Случ, 377 осіб, 36 дворів, православна церква.
  • Поляни — колишнє власницьке село при річці Мутвиця, 569 осіб, 59 дворів, православна церква, водяний млин, вітряк.
  • Сільце — колишнє власницьке село при річці Случ, 330 осіб, 40 дворів, православна церква, водяний млин.

Під владою Польщі ред.

Гміна Березне
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Рівненський, Костопільський
Адмінцентр гміни Березне
Тип гміни Сільська
Громади 42

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Березне Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.

1 січня 1925 року ґміну вилучено з Рівненського повіту і включено до Костопільського.[2]

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 жовтня 1933 р. розширено територію міста Березне шляхом вилучення з сільської ґміни Березне передмістя Березне, передмістя Сільце і маєтку Липки та включення їх до міста[3].

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 42 громад[4]:

  1. Антонівка — колонії: Антонівка, Лисуха, Молодичі й Шури;
  2. Білашівка — село: Білашівка, селище: Острижі та хутори: Костельний Хутір і Медвеже;
  3. Білка — село: Білка та хутори: Пилипівка і Шиманиха;
  4. Богуші — село: Богуші;
  5. Борок-Кути — колонія: Борок-Кути;
  6. Бронне — село: Бронне та гаївка: Заставище;
  7. Голубне — село: Голубне;
  8. Городище — село: Городище;
  9. Ільники — колонія: Ільники;
  10. Яблунне — село: Яблунне та урочища: Деражне і Занакут;
  11. Яринівка — село: Яринівка та колонії: Дубрівка і Паньова;
  12. Кадобище — колонія: Кадобище;
  13. Кам'янка — село: Кам'янка;
  14. Карачун — колонія: Карачун та гаївки: Хлівна, Ярунь, Малушка і Половиця;
  15. Князьсело — село: Князь-Село та лісничівка: Брищі;
  16. Крешів — колонія: Крешів та хутір: Зауголля;
  17. Купля-Мала — колонія: Купля-Мала;
  18. Купля-Велика — колонія: Купля-Велика;
  19. Кургани — колонії: Кургани і Очеретянка;
  20. Липники — колонія: Липники та урочища: Липники і Колодне;
  21. Лизяна — село: Лизяна;
  22. Лінчин — село: Лінчин та хутори: Рибче і За Шурою;
  23. Майдан-Моквинський — колонія: Майдан-Моквинський;
  24. Малинськ — колонія: Малинськ, гаївка: Ямське та урочища: Нінятка, Стара-Смолярня й Уйма;
  25. Михалин — село: Михалин та гаївка: Хомини-Острівки;
  26. Молодянівка — колонія: Молодянівка;
  27. Моквин — село: Моквин;
  28. Наталія — колонія: Наталія;
  29. Орлівка — село: Орлівка;
  30. Поляни — село: Поляни, колонія: Поляни, лісничівка: Борсуки та урочище: Мокре;
  31. Рудня-Бобрівська — колонія: Рудня-Бобрівська, гаївки: Березьниця, Храпачів, Хвойники і Сукуватий-Город та лісничівка: Лісничівка;
  32. Рудня-Княжсільська — колонія: Рудня-Княжсільська;
  33. Рудня Лечинська — колонія: Рудня Лечинська, хутори: Хвастів і Глинне, гаївки: Чортория, Роботичі й За Ліском;
  34. Сарківка — колонія: Сарківка;
  35. Синяківка — колонія: Синяківка;
  36. Теклівка — село: Теклівка, фільварки: Чорниха, Лукавка і Журне та хутори: Дроздиха і Снівне;
  37. Тишиця — село: Тишиця;
  38. Великеполе — колонії: Великеполе, Груша, Ягідне і Сніжкове;
  39. Вітковичі — село: Вітковичі та фільварки: Бір, Підхатинка і Верба;
  40. Залісся — колонія: Залісся;
  41. Замостище — колонії: Замостище й Малі-Замостищі;
  42. Зарічка — колонія: Зарічка.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Березнівського району.

Джерела ред.

Посилання ред.

  1. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 października 1933 r. o zmianie granic miasta Bereźne w powiecie kostopolskim, województwie wołyńskiem. [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 18-19 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)


  Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Березенська_волость&oldid=40401472