Бережанка (Кам'янець-Подільський район)

село в Україні, в Чемеровецькій селищній територіальній громаді Чемеровецького району Хмельницької області

Бережа́нкасело в Україні, у Чемеровецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Бережанка
Каплиця в селі
Каплиця в селі
Каплиця в селі
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Чемеровецька селищна громада
Основні дані
Населення 1188
Площа 2,77 км²
Густота населення 428,88 осіб/км²
Поштовий індекс 31600
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 48°58′59″ пн. ш. 26°20′34″ сх. д. / 48.98306° пн. ш. 26.34278° сх. д. / 48.98306; 26.34278Координати: 48°58′59″ пн. ш. 26°20′34″ сх. д. / 48.98306° пн. ш. 26.34278° сх. д. / 48.98306; 26.34278
Середня висота
над рівнем моря
259 м
Місцева влада
Адреса ради 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40
Карта
Бережанка. Карта розташування: Україна
Бережанка
Бережанка
Бережанка. Карта розташування: Хмельницька область
Бережанка
Бережанка
Мапа
Мапа

CMNS: Бережанка у Вікісховищі

Назва ред.

За однією з версій назва «Бережанка» походить від великої кількості берегів річки Жванчик, які ділять село на дві частини та оточують його майже з усіх боків. До слова, в країні є ще сім поселень з такою назвою та одне в Польщі, а також річка Бережанка в Рівненської області.

Географія ред.

Подільське село Бережанка розташоване на подільській височині, в південно-західній частині України, на річці Жванчик — лівій притоці Дністра, за 38 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський та за 3 кілометра від Чемерівців. Через поселення проходить автотраса Р48.

Клімат ред.

Бережанка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія ред.

 
Національний банк репресованих
 
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Поселення вперше згадується в XVII столітті.

Зі записів Юхима Сіцінського відомо, що на захід від села знаходився курган діаметром до 6,5 метра. При його розорюванні траплялись кістки людей. За переказом, тут поховані християни, що їх наздогнали і забили татари. Також в селі Бережанка знайдено скарб ювелірних прикрас II — III століття нашої ери.

Церква Здвиження була збудована в 1730 – 1732 роках – дерев’яна триверха споруда, розібрана за старістю в 1866 році. Нова церква збудована в 1862 – 1866 роках – дерев’яна одноверха хрещата споруда, крита залізом. Дзвіниця збудована окремо від церкви в 1884 році, покрита ґонтою. На ній були дзвони з датами 1719, 1732, 1885, 1886 років.

На початку XIX століття Бережанка належала шляхетській родині Лешневичів (пол. Leśniewicz), пізніше - Дмитровичів (пол. Dmitrowicz).

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

В 1905 році поруч на відстані 1,5 версти існувало окреме село «Видра Чемеровецька».

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.

В 19321933 селяни села пережили Голодомор.

В роки Великого терору 1936-1937 було вбито чимало осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[2]

Населення ред.

Населення становить 1188 осіб.

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Релігія ред.

  • Церква Возведення Чесного Хреста (ПЦУ)

Охорона природи ред.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Галерея ред.

Див. також ред.

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки ред.

  1. ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела ред.

Посилання ред.