Бердичів (станція)
Берди́чів — вузлова проміжна залізнична станція 2-го класу Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці, розташована у місті Бердичів на перетині магістральних ліній Козятин — Шепетівка (далі — на Ковель, Львів) та Бердичів — Житомир (далі — на Калинковичі, Білорусь)[1].
| Станція Бердичів
Козятин I — Бердичів | |
|---|---|
 Головний вхід вокзалу  Сучасний залізничний вокзал  Станція Бердичів, фото до 1917 року | |
| 49°53′21″ пн. ш. 28°36′47″ сх. д. / 49.889278° пн. ш. 28.613306° сх. д.Координати: 49°53′21″ пн. ш. 28°36′47″ сх. д. / 49.889278° пн. ш. 28.613306° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1870 (154 роки) |
| Тип | проміжна |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ(и) | берегова, острівна |
| Форма платформи | пряма |
| Вулиця | Привокзальна площа, вул. Європейська |
| Відстань до Києва, км | 183 (до ст. Київ-Пас) |
| Відстань до Шепетівки, км | 121 |
| Відстань до Житомира, км | 50 |
| Відстань до Козятина, км | 26 |
| Код станції | 342400 ? |
| Код «Експрес-3» | 2200120 ? |
| Послуги | пасажирські, вантажні перевезення |
| |
  Бердичів | |
| Бердичів на Вікісховищі | |
| Дільниця Житомир — Бердичів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дільниця Козятин — Шепетівка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія ред.
У 1870 році було відкрито відгалуження гілки Козятин — Бердичів від магістральної лінії Київ — Жмеринка, тоді ж було засновано залізничну станцію у Бердичеві. 1873 року подовжено залізничну лінію до Шепетівки, Ковеля, Білостока — лінія Козятин — Граєво. А 1896 року — відкрито вузькоколійну лінію від Гайворона до Житомира через Гайсин, Немирів, Калинівку та Бердичів[2].
Лінію у напрямку Житомира у 1914 році перешили на широку колію, а ділянку Бердичів — Холонівська закрили, мотивуючи тим, що близько знаходиться лінія Козятин — Калинівка.
Історичний вокзал не зберігся — його було знищено під час повітряного нападу німецької авіації 21 березня 1944 року (через два з половиною місяці після звільнення Бердичева від загарбників). Теперішній вокзал звели у грудні 1955 року. Вокзал має просторий зал очікування, каси, ресторан — всього в будівлі нараховується 54 кімнати. За основу будівельники взяли готовий архітектурний проєкт (архітектор П. Ф. Красицький), за яким у цей же період за декілька років до цього збудували залізничні вокзали в українських райцентрах Конотоп (Сумська область) і Миронівка (Київська область), а також вокзали у місті Йошкар-Ола (столиця Республіки Марій Ел, Російська Федерація) та в місті Каменськ-Шахтинський Ростовської області (Російська Федерація).
Пасажирське сполучення ред.
Пасажирські поїзди далекого сполучення:
- Київ — Ужгород
- Ковель — Одеса
- Ковель — Новоолексіївка (через Білу Церкву, Дніпро, Запоріжжя)
- Миколаїв — Івано-Франківськ
- Ковель — Луцьк — Харків (через Білу Церкву, Кременчук, Полтаву) — з 10 грудня 2017 року
- Івано-Франківськ — Дніпро — Генічеськ (сезонного призначення).
Регіональні поїзди підвищеного комфорту (експреси):
Приміські поїзди:
- електропоїзди Козятин — Бердичів та Козятин — Шепетівка (в основному зі зручною пересадкою в Козятині у напрямку Києва та Вінниці)
- дизель-поїзд Коростень — Житомир — Козятин.
Поруч з вокзалом станції розташований міжміський автовокзал[3].
Послуги ред.
Станція надає такі послуги:
- Послуги багажного відділення
- Попереднє приймання від пасажирів багажу та вантажобагажу
- Надання вантажовідправнику багажу або вантажобагажу бірки або бланк-заяви, ярлика
- Маркування місця багажу, вантажобагажу
- Повідомлення одержувача про прибуття на його адресу багажу та вантажобагажу
- Зберігання прибулого багажу та вантажобагажу понад встановлений термін
- Камери схову
- Зберігання ручної поклажі в автоматичних камерах схову
- Зберігання ручної поклажі в стаціонарній камері схову
- Зберігання великогабаритних речей, у тому числі тих, які не відносяться до ручної поклажі
- Примусове відкриття на прохання пасажира автоматичної камери схову
- Проживання пасажирів
- Проживання транзитних пасажирів в кімнатах відпочинку.
Довідки:
- Видача складних довідок
- Видача письмових довідок.
Інші послуги:
- Приймання телеграм черговим по вокзалу.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- ↑ Автовокзал Бердичева на сайті tochka-na-karte. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
Посилання ред.
- Інформація про станцію Бердичів на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху поїздів далекого сполучення [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] та приміського сполучення [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Вокзал станції Бердичів [Архівовано 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Станція Бердичів на сайті tochka-na-karte [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Головна сторінка станції Бердичів [Архівовано 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Історія колишньої вузькоколійної залізниці Бердичів — Червоне (відео)
|
Це незавершена стаття про роздільний або зупинний пункт Укрзалізниці. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |