Бела Шароші

угорський футболіст і футбольний тренер

Бела Шароші (угор. Sárosi Béla, нар. 15 серпня 1919, Будапештпом. 15 червня 1993, Сарагоса) — угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Молодший брат футболіста Дьордя Шароші

Ф
Бела Шароші
Особисті дані
Повне ім'я Бела Стефанчич
Народження 15 серпня 1919(1919-08-15)
  Будапешт, Угорщина
Смерть 15 червня 1993(1993-06-15) (73 роки)
  Сарагоса
Зріст 186 см
Вага 82 кг
Громадянство  Угорщина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1937–1946 Угорщина «Ференцварош» 234 (64)
1946–1949 Італія «Болонья» 77 (5)
1949–1950 Італія «Барі» 21 (2)
1950 Колумбія «Атлетіко Хуніор» 3 (0)
1951 Португалія «Порту»  ? (?)
1952 Іспанія «Реал Сарагоса» 7 (3)
1953–1956 Швейцарія «Лугано»  ? (?)
1955 Колумбія «Мільйонаріос» 18 (3)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1939–1945 Угорщина Угорщина 25 (1)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1953–1956 Швейцарія «Лугано»
1956–1958 Швейцарія «Базель»
1958–1959 Німеччина «Ян» (Регенсбург)
1959–1961 Німеччина «Алеманія» (Аахен)
1961–1962 Бельгія «Беєрсхот»
1962–1964 Іспанія «Барселона» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 червня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 21 червня 2015.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Ференцварош», а також національну збірну Угорщини.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1937 року виступами за команду клубу «Ференцварош», де уже не перший рік виступав його брат Дьордь Шароші — зірка тогочасного угорського футболу. Бела також швидко завоював місце в основі клубу і почав викликатись у збірну. Обидва брати Шароші відзначались високим зростом під 190 см і обидва розпочинали на позиції центрального півзахисника. Та якщо Дьордь згодом перейшов у центр нападу, то Бела основну частину своєї кар'єри провів у середній лінії, хоча при потребі також нерідко висовувався в лінію атаки, завдяки чому немало забивав, як для півзахисника. За час виступів у клубі молодший Шароші тричі перемагав у чемпіонаті країни і тричі був володарем кубка. Тричі з командою діставався фіналу Кубка Мітропи, престижного міжнародного турніру для найсильніших клубів Центральної Європи. Якщо у перших двох випадках «Ференцварош» поступався у фіналі своїм суперникам (празькій «Славії» і співвітчизникам з «Уйпешта»), то у 1940 році фінальний матч проти румунського «Рапіда» не відбувся у зв'язку з подіями Другої світової війни.

Загалом провів дев'ять сезонів у складі «Ференцвароша», взявши участь у 326 матчах, у яких забив 96 м'ячів. Серед них офіційних: 234 матчі і 64 м'ячі у чемпіонаті, 15 матчів і 5 голів у кубку країни, 13 матчів у Кубку Мітропи[1].

Згодом з 1946 по 1956 рік грав у складі команд клубів «Болонья», «Барі», «Атлетіко Хуніор», «Порту», «Реал Сарагоса» та «Лугано».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Мільйонаріос», за команду якого виступав протягом 1955—1955 років.

Виступи за збірну ред.

1939 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 25 матчів, забивши 1 гол. Крім того, зіграв як мінімум 30 неофіційних матчів, у яких забив 3 м'ячі, у складі національної збірної, які часто проводились угорською командою у передвоєнні і воєнні роки проти збірних міст і клубних команд[2].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1938 року у Франції, де разом з командою здобув «срібло», хоча й весь турнір провів на лаві запасних.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1953 року, очоливши тренерський штаб клубу «Лугано».

В подальшому очолював команди клубів «Базель», «Ян» (Регенсбург), «Алеманія» (Аахен) та «Беєрсхот».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Барселона», в якому Бела Шароші був одним з тренерів головної команди до 1964 року.

Помер 15 червня 1993 року на 74-му році життя у місті Сарагоса.

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Угорщина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
16/03/1939 Париж Франція   2 – 2   Угорщина товариський матч -
19/03/1939 Корк Ірландія   2 – 2   Угорщина товариський матч -
02/04/1939 Цюрих Швейцарія   3 – 1   Угорщина товариський матч -
24/09/1939 Будапешт Угорщина   5 – 1   Німеччина товариський матч -
22/10/1939 Бухарест Румунія   1 – 1   Угорщина товариський матч -
12/11/1939 Белград Югославія   0 – 2   Угорщина товариський матч -
31/03/1940 Будапешт Угорщина   3 – 0   Швейцарія товариський матч -
07/04/1940 Берлін Німеччина   2 – 2   Угорщина товариський матч 1
02/05/1940 Будапешт Угорщина   1 – 0   Хорватія товариський матч -
19/05/1940 Будапешт Угорщина   2 – 0   Румунія товариський матч -
29/09/1940 Будапешт Угорщина   0 – 0   Югославія товариський матч -
06/10/1940 Будапешт Угорщина   2 – 2   Німеччина товариський матч -
01/12/1940 Генуя Італія   1 – 1   Угорщина товариський матч -
08/12/1940 Загреб Хорватія   1 – 1   Угорщина товариський матч -
23/03/1941 Белград Югославія   1 – 1   Угорщина товариський матч -
06/04/1941 Кельн Німеччина   7 – 0   Угорщина товариський матч -
14/06/1942 Будапешт Угорщина   1 – 1   Хорватія товариський матч -
01/11/1942 Будапешт Угорщина   3 – 0   Швейцарія товариський матч -
16/05/1943 Женева Швейцарія   1 – 3   Угорщина товариський матч -  
06/06/1943 Софія (місто) Болгарія   2 – 4   Угорщина товариський матч -  
12/09/1943 Стокгольм Швеція   2 – 3   Угорщина товариський матч -  
15/09/1943 Гельсінкі Фінляндія   0 – 3   Угорщина товариський матч -  
07/11/1943 Будапешт Угорщина   2 – 7   Швеція товариський матч -  
19/08/1945 Будапешт Угорщина   2 – 0   Австрія товариський матч -
30/09/1945 Будапешт Угорщина   7 – 2   Румунія товариський матч -
Усього Матчів 25 Голів 1

Титули і досягнення ред.

Примітки ред.

  1. Статистика виступів у складі «Ференцвароша». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  2. Перелік усіх матчів за збірну. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.

Посилання ред.