Бджолиний віск
Бджолиний ві́ск — речовина, що виробляється особливими восковими залозами, розташованими на стернітах робочої бджоли. На останніх чотирьох черевних півкільцях помітні оголені частини тіла з блискучою поверхнею. Вони називаються восковими дзеркальцями і служать місцем накопичення тонкого шару воску у вигляді пластинок під час функціонування залоз.[1][2] Старі бджоли воску не виділяють. На вироблення 1 кг воску витрачається 3,5 кг меду, та деяка кількість перги[3].
| Бджолиний віск | |
 | |
| Продукується | swarm of beesd і A. mellifera |
|---|---|
| Виробляється з | A. mellifera |
 Бджолиний віск у Вікісховищі | |
На більшості пасік отримують до 1 кг воску на сім'ю за сезон[1].
Опис ред.
Бджоли будують з воску гніздо у вигляді двосторонніх стільників. Стільник складається з шестигранних комірок, повернених дном одна до одної. Комірки перебувають майже в горизонтальному положенні, їх краї дещо підняті догори[1].
Віск у вигляді свіжовідбудованого стільника (вощини) має білий колір, а отриманий після переробки воскової сировини — від світло- до темно-жовтого. На холоді він твердий, крихкий, при нагріванні стає м'яким і плавиться. Температура плавлення — 62-63 °C. Віск легший за воду. Густина його при 15 °C — 0,956-0,959 кг/дм³. Він розчинний в скипидарі, хлороформі, бензині і інших органічних речовинах[1].
Бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.
Плавлення воску ред.
У традиційному господарстві віск плавили зі стільників майстри-воскобійники в спеціальних приміщеннях — воскобійнях, воскобійницях, використовуючи воскопрес. Для отримання чистого воску стільники після відкачування меду переплавляли в казані. Першочерговому переплавленню підлягали дрібні і непридатні стільники (щоб запобігти їх знищенню восковими молями[en]). Покришені на дрібні шматочки стільники плавили на повільному вогні, не доводячи до кипіння. Рідкий віск наливали в мішок з рідкої прядив'яної тканини, і поміщали під прес, який міг бути гвинтовим чи клиновим. Загвинчуючи гвинт чи забиваючи клинці, опускали верхню дошку преса і добивалися виходу чистого воску через мішок. Рештки неочищеної вощини (воскобоїни)[4] нагрівалися у казані й знову закладалися під прес. У відходи воскобоїни йшли, коли на них при стискуванні переставала з'являтися біляста плівка. Вичавлений віск ще раз переплавляли, відстоювали, щоб рештки домішок осіли на дно, й нарешті розливали у форми[5].
Зараз для топлення воску вживають різноманітні за конструкцією воскотопки: сонячні, парові, водяні, пічні та ін.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 472.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 102.
- ↑ Воскобоїни // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Топление воска. apiary33.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
Див. також ред.
Посилання ред.
- ВІСК БІЛИЙ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- ВІСК ЖОВТИЙ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
|
Це незавершена стаття про бджіл. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |