Баща́нська плита́ (хорв. Baščanska ploča, плита з Ба́шки) — одна з найстаріших пам'яток хорватської писемності та один із найстаріших і найзначніших зі збережених глаголичних пам'ятників. Датують межею XIXII століть.

Бащанська плита

Плиту знайшли 1851 року під час археологічних розкопок у романській церкві святої Луції в селі Юрандвор поруч із селищем Башка в південній частині острова Крк. Від 1934 року плита зберігається в Хорватській академії наук і мистецтв у Загребі. У церкві святої Луції помістили точну копію пам'ятки.

Опис ред.

 
Бащанська плита, виставлена в Хорватській академії наук і мистецтв

Кам'яна плита містить напис, текст якого каже про пожертву королем Дмитром Звонимиром землі бенедиктинському абатству під управлінням абата Држихи. Напис містить 13 рядків, загалом непогано зберігся. Два фрагменти плити в правій частині були знайдені надщербленими від основної плити, але й вони зберегли вибитий текст. Бащанський напис виконано глаголицею, він містить ряд характерних особливостей хорватського ізводу церковнослов'янської мови. Бащанська плита — це єдиний збережений зразок перехідного типу глаголичної абетки від «круглої» (болгарсько-македонської) до «кутастої» (власне хорватської).

Бащанський напис — найстаріше зі збережених письмових джерел, де згадано прикметник «хорватський» хорватською мовою. Існує кілька давніших хорватсько-глаголичних написів (Пломінська плита, Валунська плита і Кркський напис, що датуються XI століттям), але вони поступаються Бащанській плиті обсягом і рівнем збереженості. Напис виконано хорватським ізводом церковнослов'янської мови і він вважається одним з найдавніших свідчень періоду зародження власне хорватської мови.

Текст Бащанського напису зображений на аверсі банкноти в 100 кун разом з портретом поета-класика Івана Мажуранича.

Текст ред.

Оригінальний текст ред.

ⰰⰸⱏ–––––ⱌⰰⰻⱄⱀⰰ––ⱅⰰⰳⱁⰴⱆⱈⰰⰰⰸ
ⱁⱂⰰⱅⰴⱃⱏⰶⰻⱈⱝⱂⰻⱄⰰⱈⱏⱄⰵⱁⰾⰵⰴⰻⱑⱓⰶⰵ
ⰴⰰⰸⱏⰲⱏⱀⰻⰿⱃⱏⰽⱃⰰⰾⱏⱈⱃⱏⰲⱝⱅⱏⱄ–––
ⰴⱀⰻⱄⰲⱁⱗⰲⱏⱄⰲⰵⱅⱆⱓⱆⱌⰻⱓⰻⱄⰲⰵ––
ⰿⰻⰶⱆⱂⱝⱀⱏⰴⰵⱄⰻⱃⱝⰽⱃⱏⰱⱝⰲⱑⰿⱃⱝ–––ⱏⰲ––
ⱌⱑⱂⱃⰱⱏⱀⰵⰱⰳⰰⱏⱂⱁⱄⰾⰲⰻⱀⱁⰴⰾⱑ––ⰲⰰⰲⱁ
ⱅⱁⱌⱑⰴⰰⰻⰶⰵⱅⱉⱂⱁⱃⱒⰵⰽⰾⱏⱀⰻⰻⰱⱁⰻⰱⰾⰰⰻⰳⰵ
ⰲⰰⰼⰾⰻⱄⱅ҃ⰻⰻⱄⱅ҃ⰰⱑⰾⱆⱌⰻⱑⰰⱞⱀⱏⰴⰰⰻⰾⰵⱄⱑⰶⰻⰲⰵ
ⱅⱏⱞⱉⰾⰻⰸⱝⱀⰵⰱ҃ⱁⰳⰰⰰⰸⱏⱁⱀⱝⱅⱏⰴⰱⱃⱉⱜⱅⱏⰸⱏ
ⰴⱝⱈⱏⱌⱃ꙯ⱑⰽⱏⰲⱏⱄⰻⱅⰻⱄⰲⱉⰵⱓⰱⱃⱝⱄⱏⰴⰵⰲ
ⰵⱅⰻⰲⱏⰴⱀⰻⰽⱏⱀⰵⰸⰰⰽⱉⱄⱏⱞⱏⱝⱉⰱⰾⰰⰾ
ⰰⱓⱋⱝⰳⱉⰲⱏⱄⱆⰽⱏⱃⱝⰻⱀⱆⰻⰱⱑⱎⰵⰲⱏⱅNⱜⱞ
ⱜⰽⱆⰾⱝⰲⱏтⱒⱍ–––т꙯ⱆⱓⰾⱆⱌ꙯ⱜⱓⰵⰾⰻN

Транслітерація ред.

транслітерація латиницею текст сучасною хорватською український переклад
  1. A[ZЪ VЪ IME O]TCA I S(I)NA [I S](VE)TAGO DUHA AZЪ
  2. OPAT[Ъ] DRŽIHA PISAHЪ SE O LEDI[N]Ě JuŽE
  3. DA ZЪVЪNIM[I]RЪ KRALЪ HRЪVATЪSKЪÏ [VЪ]
  4. DNI SVOJĘ VЪ SVETUJu LUCIJu I S[VEDO]-
  5. MI ŽUPANЪ DESIMRA KRЪ[BA]VĚ MRA[TIN]Ъ VЪ L(I)-
  6. CĚ PR(I)BЪNEBŽA [S]Ъ POSL[Ъ] VIN[OD](O)LĚ [ĚK](O)VЪ V(Ъ) O-
  7. TOCĚ DA IŽE TO POREČE KLЪNI I BO(G) I BÏ(=12) AP(OSTO)LA I G(=4) E-
  8. VA(N)J(E)LISTI I S(VE)TAĚ LUCIĚ AM(E)NЪ DA IŽE SDĚ ŽIVE-
  9. TЪ MOLI ZA NE BOGA AZЪ OPATЪ D(O)BROVITЪ ZЪ-
  10. DAH CRĚKЪVЪ SIJu I SVOEJu BRATIJu SЪ DEV-
  11. ETIJu VЪ DNI KЪNEZA KOSЪMЪTA OBLAD-
  12. AJuĆAGO VЪSU KЪRAINU I BĚŠE VЪ TЪ DNI M-
  13. IKULA VЪ OTOČЪCI [SЪ S]VETUJu LUCIJu VЪ EDINO
  1. Ja, u ime Oca i Sina i Svetoga Duha. Ja
  2. opat Držiha pisah ovo o ledini koju
  3. dade Zvonimir, kralj hrvatski u
  4. dane svoje svetoj Luciji. Svjedoče
  5. mi župan Desimir u Krbavi, Martin u Li-
  6. ci, Piribineg u Vinodolu i Jakov na o-
  7. toku. Da tko poreče, nega ga prokune i Bog i 12 apostola i 4 e-
  8. vanđelista i sveta Lucija. Amen. Neka onaj tko ovdje živi,
  9. moli za njih Boga. Ja opat Dobrovit zi-
  10. dah crkvu ovu sa svoje dev-
  11. etero braće u dane kneza Kosmata koji je vl-
  12. adao cijelom Krajinom. I bijaše u te dane Mi-
  13. kula u Otočcu sa svetom Lucijom zajedno.
  1. Во ім'я Отця і Сина і Святого Духа, я
  2. абат Држиха, написав про землю, яку
  3. дав Звонимир, король хорватський король у
  4. день своєї святої Луції. Свідками
  5. мені жупан Десимир у Крбаві, Мартин у Лі-
  6. ці, Пирибинег у Винодолу і Яков на о-
  7. току. Як хто порече [стане суперечити], нехай його прокляне і Бог і 12 апостолів и 4 є-
  8. вангеліста і свята Луція. Амен. Нехай хто б тут ни жив,
  9. моли за них Бога. Я, абат Добровит, з-
  10. вів церкву цю зі своїми дев'я-
  11. тьма братами у дні князя Космата, який воло-
  12. дів усією країною. І були в ті дні Мі-
  13. кула у Оточцю зі святою Луцією заєдно.

Посилання ред.