Бастнезит
Бастнези́т — назва ряду мінералів із мінерального класу «карбонати та нітрати» (раніше «карбонати, нітрати та борати»).
| Бастнезит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Хімічна формула | (Ce, La, Nd, Y)[(F, OH) |
| Клас мінералу | карбонати |
| Nickel-Strunz 10 | 5.BD.20a |
| Ідентифікація | |
| Колір | жовтий, червонуватий, бурий. |
| Сингонія | гексагональна |
| Твердість | 4—5 |
| Колір риси | білий |
| Густина | 4,9—5,2 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Бастнес[1] |
 Бастнезит у Вікісховищі | |
Загальний опис ред.
Усі бастнезити кристалізуються в гексагональній кристалічній системі із загальним складом (Ce, La, Nd, Y)[(F, OH)|CO3], отже містять рідкісноземельні метали із групи лантаноїдів церій, лантан, неодим та ітрій на додаток до карбонатного комплексу, а також йони флуору або гідроксид-йони як додаткові аніони. Тому бастнезити також називають флуор-карбонатами лантаноїдів.
У природі завдяки утворенню змішаних кристалів бастнезити завжди виявляються у зв'язку з двома або більше рідкісними землями. На сьогодні Міжнародною мінералогічною асоціацією (IMA) визнані лише кінцеві члени змішаних серій із таким ідеалізованим складом, які зведені до групи бастнезиту[2]:
- Бастнезит-(Ce) Ce[F|CO3]
- Базнезит-(La) — La[F|CO3]
- Бастнезит-(Nd) — Nd[F|CO3]
- Базнезит-(Y) — Y [F|CO3]
- Гідроксилбастнезит-(Ce) — Ce[(OH)|CO3]
- Гідроксилбастназит-(La) — La[(OH)|CO3]
- Гідроксилбастнезит-(Nd) — Nd[(OH)|CO3]
Торбастнезит (ThCa[F|CO3]2·3H2O) також входить до групи бастнезиту.[2]
Формула: Се[СО3](F, OH) або 6[(Ce, La)FCO3]. Характерний мінерал гідротермальних родовищ, зв'язаний з лужними породами.
Склад (%): TR2O3 — 73,5; F — 8,5; CO2 — 19,8. Домішки: лантан і церієві лантаноїди, ітрій та ітрієві лантаноїди, вода. Сингонія гексагональна. Колір жовтий, червонуватий, бурий. Прозорий. Твердість 4—5. Густина 4,9—5,2.
Поширення ред.
Зустрічається з баритом, кальцитом, флюоритом. Бастнезит — головне сировинне джерело для отримання церію і його сполук. Найбільше родовище — Маунтін-Пасс (США). Бастнезит гідроксилистий — відміна з карбонатитів Кольського півострова, яка містить гідроксил (до 4,07 % H2O).
Збагачується гравітаційними методами; при тонкій вкрапленості — флотацією з використанням жирних кислот.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ а б IMA/CNMNC List of Mineral Names [Архівовано 24 січня 2013 у Wayback Machine.] (Листопад 2012; PDF 8,6 MB)
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бастнезит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бастнезит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання ред.
- http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Bastnaesite [Архівовано 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Бастнезит-(Ce) [Архівовано 6 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Бастнезит-(La) [Архівовано 25 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Бастнезит-(Y) [Архівовано 23 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Бастнезит [Архівовано 30 липня 2011 у Wayback Machine.] на сайте «Горной энциклопедии»