Барстери

Ба́рстери (від англ. burst — спалах) — галактичні джерела рентгенівського випромінювання, у яких на квазістаціонарне фонове випромінювання накладаються спалахи, що періодично повторюються.

Світність барстерів між спалахами є несталою, коливається в межах 2,5× 10²—2,5× 10³ світності Сонця. Світність під час спалаху — близько 2,5× 10⁴ світності Сонця. Тривалість спалаху — кілька десятків секунд, періодичність — від кількох годин до кількох діб^[1].

Барстери виявлять концентрацію до центра Галактики, значна їх частина належить до кулястих скупчень^[1].

Механізм спалахів ред.

Барстерами є нейтронні зорі з порівняно слабким (як для нейтронних зір) магнітним полем^{[Прим. 1]}, які входять до складу подвійних систем. Світність барстерів між спалахами зумовлена акрецією речовини на поверхню нейтронної зорі. Джерелом речовини є карлик із масою не більше 0,5 M_☉, який заповнив свою порожнину Роша. Розрізняють спалахи двох типів^[1]:

Спалахи першого типу зумовлені нестаціонарним характером акреції;
Спалахи другого типу є термоядерними вибухами багатої на Гідроген речовини, що накопичується на поверхні нейтронної зорі. Для того, щоб реалізовувався такий сценарій, магнітне поле нейтронної зорі має бути не дуже сильним, тоді речовина випадатиме більш-менш рівномірно^[2] та накопичуватиметься на поверхні (у виродженому стані). Накопичення речовини на поверхні врешті-решт призводить до початку термоядерних реакцій, які, внаслідок виродженого стану, відбуваються спалахоподібно^[1].

Див. також ред.

Рентгенівські подвійні

Примітки ред.

↑ Якщо магнітне поле нейтронної зорі досить потужне, то речовина випадатиме лише на ділянках поблизу магнітних полюсів. Там утворюється розігріта яскрава пляма, в якій відбувається ядерне горіння. Внаслідок обертання нейтронної зорі виникає ефект маяка — такі зорі спостерігаються з Землі як рентгенівські пульсари.

Джерела ред.

↑ ^а ^б ^в ^г Барстери // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 50—51. — ISBN 966-613-263-X.
↑ Панченко И.Е., Сурдин В.Г. Барстер. Астронет. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.(рос.)

Література ред.

Lewin, Walter H. G.; van Paradijs, Jan; Taam, R. E (1993). X-Ray Bursts. Space Science Reviews. 62 (3-4): 223—389. Bibcode:1993SSRv...62..223L. doi:10.1007/BF00196124.

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[2] Якщо магнітне поле нейтронної зорі досить потужне, то речовина випадатиме лише на ділянках поблизу магнітних полюсів. Там утворюється розігріта яскрава пляма, в якій відбувається ядерне горіння. Внаслідок обертання нейтронної зорі виникає ефект маяка — такі зорі спостерігаються з Землі як рентгенівські пульсари.

[AES_50-1] а ^б ^в ^г Барстери // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 50—51. — ISBN 966-613-263-X.

[astronet_1177760-3] Панченко И.Е., Сурдин В.Г. Барстер. Астронет. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.(рос.)

[1]

[Прим. 1]

[2]